Моя майбутня професія - вихователь закладу дошкільної освіти!

Кожна людина хоча б раз у житті задає собі питання: «Чи правильно я вибрала для себе професію? Чи шкодую про свій вибір?» І, звичайно ж, у кожної людини відповідь буде різною. З самого дитинства я хотіла стати вихователем, який зможе знайти підхід до кожної дитини і буде для неї потрібним, терплячим, вимогливим – педагогом, якому батьки довірять своїх дітей і який теплом свого серця зможе зігріти своїх вихованців. Педагогом, який для них знайде добре слово у потрібний момент.

Дитинство минуло, і настала пора вибирати професію. Пам’ятаю величезне почуття радості, яке охопило мене в той момент, коли я дізналася, що вступила в Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. Тут я навчаюсь та черпаю для себе нові знання, знайомлюся з різними методиками,які у подальшому зможу застосовувати у роботі з дітьми.

Свою професію я вибрала за велінням серця.

Позитивною стороною професії безпосередньо є спілкування з дітьми. Ця дивовижна професія дає можливість заглянути в «країну дитинства». І хоча всі ми родом з цієї країни, але дуже швидко забуваємо цей чарівний світ, інколи не розуміючи навіть власних дітей. Дитячий світ набагато цікавіший, безмежніший і багатший, ніж світ дорослого. Завдання вихователя – не зруйнувати цю дитячу ілюзорність, а влитися в неї, щоб розмовляти з дітьми однією мовою. Недаремно кажуть – вихователь не старіє, його душа завжди молода!