Жінки складають половину населення планети, а отже, половину потенціалу людства в усіх областях діяльності, в тому числі і в науці. Але коли ми чуємо слова «вчений» чи «науковець», то уявляємо в цій ролі, частіше за все, чоловіка. Історично так склалося, що покликанням жінки завжди вважали виховання дітей або гуманітарну професію. Попри те, що світ завдячує жінкам численними надважливими винаходами й дослідженнями, вони й дотепер складають менше третини науковців. Усвідомлюючи важливість забезпечення їх вільного доступу до науки, ООН заснувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці (International Day of Women and Girls in Science), який відзначається щороку 11 лютого. 1
Цікаві факти про жінок у науці:
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки
В Україні серед науковців – 45% жінок
Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу
Перша жінка-математик
Однією з перших жінок, які залишили помітний слід в точних науках, вважають Гіпатію Александрійську, яка жила в IV – V століттях. Вона займалася математикою та астрономією, винайшла астролябію, дистилятор та принцип бульбашкового ефекту, який досі використовують у ватерпасі. Значним є внесок Гіпатії в алгебру та геометрію. Вона викладала в Александрійській школі, а на її лекції приїжджали багато охочих до знань молодих людей з різних країн. На жаль, Гіпатія стала жертвою фанатиків-християн, що звинувачували її в чародійстві та зрештою вбили.
У часи середньовіччя жінки не мали змоги на отримання освіти нарівні з чоловіками. Більшість жінок, які прагнули до знань, жили в монастирях, які на той час були центрами просвіти. Традиційно заняттями для жінок залишалися медицина, література та філософія.
Ада Лавлейс і обчислювальна машина майбутнього
Ада Лавлейс, донька відомого англійського поета Джорджа Байрона, була виключенням з правил. З дитинства мати наполегливо навчала її математиці і це принесло свої плоди. Ада створила три програми для ще неіснуючої обчислювальної машини. Їй належить також геніальна думка про те, що обчислювальні машини можуть оперувати не лише числами, а й іншими об’єктами. Неймовірним здається той факт, що все це відбувалося у XIX столітті. Читайте також про День Ади Лавлейс на нашому сайті.
Лауреат Нобелівської премії Марія Склодовська-Кюрі
Марія Склодовська народилася в Польщі в 1867 році. Вона мала великі прагнення до знань та блискуче вчилася в школі. Але університет у Варшаві не приймав на навчання жінок, тому Марія поїхала вчитися до Паризької Сорбонни, де здобула ступінь магістра з фізики та математики.Згодом вона захопилася роботою з дослідження радіоактивних хімічних елементів, а її чоловік П’єр Кюрі відмовився від власної кар’єри та став допомагати дружині. В 1898 році подружжя відкрило радій та полоній, а в 1902 році їм вдалося виділити радій з уранової руди. Марії Склодовській-Кюрі присудили Нобелівську премію з фізики, але вона змогла отримати цю нагороду через кілька років вдруге – вже за досягнення в області хімії. На жаль, вона померла від хвороби, спричиненої радіоактивним ураженням організму під час проведення численних наукових експериментів.
Жінка, що придумала посудомийну машину
Жінкам належать не лише революційні відкриття фундаментальної науки, а й технічні винаходи, без яких неможливо уявити сьогодення. Мало хто знає, що посудомийну машину придумала саме жінка — американка Джозефіна Кокрейн ще в 1886 році. Але в своїх винаходах жінки не обмежилися домашнім господарством.
Автомобільні «двірники». Автомобільний глушник. Wi-Fi
Автомобільні «двірники» — ідея Мері Андерсон, запатентована нею в 1903 році. Автомобільний глушник теж придумала жінка — Ель Долорес Джонс у 1917 році. Систему зв’язку, на основі якої створили Wi-Fi, винайшла в 1942 році американська актриса Хеді Ламарр.
Працю жінок-науковців часто недооцінювали, а інформація про багатьох з них неповна й уривчаста. Проте неможливо перерахувати всіх жінок, які змінили на краще світову науку та технології. Факти свідчать про те, що жінки не поступаються чоловікам ні розумовими здібностями, ні сміливістю та наполегливістю в будь-якому виді діяльності, в тому числі в науці.
Кетрін Джонсон та Дороті Вон – афроамериканки-математикині, котрі займалися розрахунками орбітальної механіки та комп'ютеризацією NASA;
Ольга Д. Ґонзалес-Санабрія – пуерториканка, яка вирішила проблему живлення Міжнародної космічної станції за допомогою нікель-водневого акумулятора з тривалим терміном служби;
Енн Цукамото – у співпраці з колегами виокремила стовбурові клітини: це пришвидшило вивчення кровоносної системи у людей, хворих на лейкемію, та дало основу для початку трансплантації кісткового мозку, що рятує сотні тисяч людей.
Cвітлана Арбузова
Генетикиня Світлана Арбузова отримала естафету від Нетті Стівенс. Американська вчена заклала основи визначення статі майбутнього організму. Українка Арбузова пішла набагато далі. Вона розробила систему біохімічного скринінгу потенційних батьків, за допомогою якого можна вирахувати ризики для майбутньої дитини отримати спадкове генетичне захворювання.
