28 грудня позначено в календарі як Міжнародний день кіно. Це професійне свято людей, що працюють у галузі кіновиробництва. Відзначають його також численні шанувальники кіно у всьому світі. З’явившись ще в XIX столітті, кінематограф одразу став сенсацією. Він відкрив людям можливість перебувати в абсолютно новій реальності - в світі по той бік екрана. На сьогодні кіно - це й високе мистецтво, і розвага, і могутня галузь з багатомільярдними оборотами. Кіно давно увійшло в наше повсякденне життя. Кожного дня мільйони людей і вдома, і в кінотеатрах проводять час за переглядом фільмів найрізноманітніших жанрів.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КІНО?
В 1893 році американець Томас Едісон продемонстрував публіці новий винахід - кінетоскоп. Цей пристрій дозволяв переглядати рухомі зображення, щоправда, лише через спеціальний окуляр. Користуватися ним могла тільки одна людина - це був такий собі персональний кінотеатр. Глядачі були в захваті, і вже за рік в США відкрилися комерційні салони для перегляду фільмів за допомогою кінетоскопів.
ПЕРШИЙ КІНОТЕАТР
Відкриття можливості колективного перегляду кіно належить братам Люм’єр - Луї та Огюсту. Надихнувшись кінетоскопом Томаса Едісона, вони винайшли новий, більш удосконалений апарат. В березні 1895 року в Парижі Люм’єри вперше продемонстрували публіці фільм з використанням створеного ними приладу під назвою "сінематограф". А вже 28 грудня відбувся перший комерційний кіносеанс. Цей день вважається днем народження нового виду мистецтва - кіно.
Спочатку фільми були дуже короткими, інколи вони тривали всього декілька хвилин. Їх демонстрували в будь-якому місці, де можливо було затемнити приміщення і встановити екран. Темою картин були місцеві події, важливі заходи, краєвиди інших країн. Також знімали короткі комедії.
ПЕРШІ КІНОАКТОРИ
Думки суспільства щодо кінематографу різнилися. Дехто вважав, що за ним майбутнє, а хтось доводив, що кіно - це низькопробна розвага, яка не має нічого спільного з мистецтвом. Театральні актори спочатку неохоче погоджувалися на зйомки в кінокартинах, тож ролі виконували здебільшого циркові артисти.
Поступово вміння кінотворців вдосконалювалися. Навчилися проводити зйомки в русі, на різних швидкостях, використовувати стоп-кадр, винайшли способи для руйнування так званої "четвертої стіни" між акторами та глядачами. Фільми супроводжувалися текстом та музикою - хоч і не мали синхронізованого звуку, проте й цілковито «німими» не були.
КІНОСТУДІЇ
До 1914 року в різних країнах відкрилися компанії з кіновиробництва. Перші два десятиліття XX століття подарували світу справжніх кінозірок, яких полюбила публіка - Чарлі Чапліна, Віру Холодну, Дугласа Фербенкса, Мері Пікфорд.
В США місто Голлівуд, що в Каліфорнії, стало місцем скупчення кіностудій. Щорічно там знімали близько 800 кінокартин.
20-ті роки стали роками розквіту радянського німого кіно - режисери Довженко, Пудовкін, Ейзенштейн та інші вдало експериментували з камерою та монтажем. Такі фільми, як "Земля" чи "Броненосець "Потьомкін" стали відомими на весь світ.
1927 року в США вийшов фільм із синхронізованим звуком "Співак джазу", і відтоді звукове кіно набуло популярності. До початку 30-х років майже всі фільми стали звуковими. Запровадження звуку в кіно дозволило США стати лідером світової кіноіндустрії та поклало початок «золотому віку Голлівуду».
Популярними кіножанрами стають лірична комедія, кримінальний трилер, фільм жахів, мюзикл, вестерн та соціальна, любовна чи історична драми. Також екранізували літературні твори та казки. Волт Дісней на своїй студії створює всім відомі мультфільми - "Бембі", "Білосніжка та сім гномів", "Піноккіо".
Під час Другої світової війни найголовнішим жанром у кіно стає документалістика. Це великою мірою сприяло технічному прогресу в кінематографі, адже зйомки в умовах війни вимагали наявності більш мобільних кінокамер.
У повоєнні роки кіно стало основною формою масових розваг, люди часто ходили до кінотеатру двічі на тиждень. У Великобританії, наприклад, в 1946 році щотижня в кінотеатри навідувалися близько 30 мільйонів людей.
НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
Друга половина XX століття дивувала нас прекрасними фільмами режисерів Бертолуччі, Пазоліні, Альмодовара, Кустуриці та багатьох інших. XXI століття принесло у кіновиробництво нові технології та комп’ютерну графіку. Доступні зараз 3D і навіть 5D-технології, що створюють ефект повного занурення в сюжет та відчуття, коли картинку нібито можна відчути на дотик.
