Міжнародний день боротьби з епілепсією

ЩО ТАКЕ ЕПІЛЕПСІЯ?

Епілепсія - це неінфекційне хронічне захворювання мозку, від якого страждають близько 50 мільйонів людей у світі. Для цієї хвороби характерними є періодичні напади з судомами та втратою свідомості. Вони пов’язані зі змінами у ритмі електричних імпульсів, які постійно генерує людський мозок.

Епілепсія здавна була для людей загадковим захворюванням, якому приписували містичний зміст. Цю хворобу супроводжували страх, нерозуміння, соціальна ізоляція. На жаль, в деяких країнах схожа ситуація зберігається й зараз, що знижує якість життя хворих та їхніх близьких.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ЕПІЛЕПСІЄЮ?

Епілепсія згадується ще в кодексі царя Вавилону Хамурапі. Вже тоді відбувалася значна дискримінація людей, що страждали від цієї хвороби. Наприклад, їм заборонялося одружуватися та бути свідками в суді.

Люди в давнину були впевнені, що судомні напади викликають демони, які вселяються в людське тіло та отримують над ним владу. Людей, хворих на епілепсію, називали «одержимими». Згадка про це є в Євангелії від святих Марка та Луки, де описується випадок зцілення Ісусом Христом хлопчика з нападами шляхом вигнання з його тіла злого духа.

В роботах давньогрецького лікаря Гіппократа є описи недуги, схожої на епілепсію, яку цілитель називав "священною хворобою". Гіппократ намагався лікувати її трепанацією черепа, також застосовував мідь як протисудомний засіб.

Відомий лікар і алхімік Парацельс лікував хворих на епілепсію нітратом срібла. Послідовники Парацельса використовували цинк, олово, ртуть та інші речовини, які, звісно, не могли бути ефективними ліками. Тому епілепсію вважали хворобою, що не піддається лікуванню.

В епоху середньовіччя ставлення до цього захворювання було неоднозначним. З одного боку, воно викликало страх, з іншого - вважалося властивим для людей з пророчим даром та навіть святих. Цій думці посприяло те, що багато видатних людей давнини хворіли на епілепсію. Серед них були такі знані особи, як філософи Платон і Сократ, римські імператори Юлій Цезар та Калігула, поет Петрарка. Ця хвороба досить часто вражала європейських монархів - королів Франції, Англії та інших держав.

Згодом епілепсія втратила ауру "священної" хвороби, а хворих на неї стали вважати божевільними. Їх госпіталізували до лікарень як психічно хворих, і тільки в середині XIX століття в Європі з’явилися перші спеціальні лікувальні установи для хворих на епілепсію. В цей час лікарі почали проводити хірургічні операції на ділянках мозку, відповідальних за судомні стани.

ДОСЯГНЕННЯ У ЛІКУВАННІ

Першими ефективними протисудомними ліками від епілепсії стали препарати класу барбітуратів. Їх ввели в обіг на початку XX століття і використовували довгий час як основний лікарський засіб. Попри непогану ефективність, такі ліки викликали численні небажані побічні дії. Тому роботи по створенню нових антиепілептичних препаратів тривали.

В 1940-х роках дослідження головного мозку людини довели, що ураження деяких його ділянок, зокрема, скроневої, є причиною епілептичних нападів.

1950-1960-ті роки стали періодом розвитку електроенцефалограми, яка дозволила визначити основні маркери в мозку, що призводять до епілепсії. Багато відкриттів вчені здійснили завдяки дослідам за участю тварин. Також було створено кілька нових видів лікарських препаратів, які мали менше побічних ефектів, ніж ліки від епілепсії першого покоління.

В кінці минулого століття в лікуванні епілепсії популярності набула кетогенна дієта, особливо у випадках, які погано піддаються медикаментозній терапії. Але такий метод теж не став панацеєю, до того ж він має свої протипоказання й обмеження.

Важливим досягненням став розвиток техніки стимуляції блукаючого нерва, особливо для пацієнтів, які стикаються з сильними побічними діями ліків. Процедура являє собою імплантацію спеціального електростимулятора, який впливає на блукаючий нерв та запобігає епілептичним нападам.

Останнім часом як доповнення до традиційних методів лікування епілепсії широко застосовують нетрадиційні - лікування травами, ароматерапію, масаж, голкотерапію, гомеопатію.

Використовують і психологічні методи, такі як аутогенні тренування чи музична терапія. Попри загальну позитивну дію, всі ці засоби ще потребують додаткових досліджень на предмет їхньої ефективності. Також вченими виявлено можливість застосування в лікуванні епілепсії медичної марихуани.

Багато століть в історії лікування епілепсії дозволили людству отримати досвід та глибокі знання як про медичний, так і про соціальний аспект цієї хвороби. Однак на сьогоднішній день у світі не припиняються дослідження епілепсії, створюються нові ліки, відкриваються нові методи в надії назавжди побороти цю складну недугу.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ЕПІЛЕПСІЄЮ В ІСТОРІЇ

1849 В Англії відкрили першу лікарню для хворих на епілепсію.

1912 Для лікування епілепсії почали використовувати фенобарбітал.

1909 В Будапешті засновано Міжнародну Лігу проти епілепсії. Першими членами організації стали вісім країн Європи, США та Алжир.

1921 Для немедикаментозного лікування вперше була випробувана кетодієта. Але цей метод не набув широкого визнання і відродився знову лише у 1980-х роках.

1971 У Великобританії відмінили дію закону, який дозволяв анулювати шлюб з причини захворювання на епілепсію одного з подружжя.

2015 Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла резолюцію про глобальний тягар епілепсії, яка закликала держави вжити скоординовані заходи боротьби з цим захворюванням та його наслідками.

https://daytoday.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-borotby-z-epilepsiieiu/