Магдебурзьке право – міське право, що виникло в XIII ст. в Німеччині. Воно передбачало звільнення міста від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів-власників міст і створення міського самоврядування.
Воно закріплювало право міських станів — купців, міщан, ремісників, встановлювало порядок обрання і функції органів самоврядування, регулювало торгівлю, опіку, успадкування, визначало покарання за окремі види злочинів.
Назва права походить від саксонського міста Магдебург,
хартія якого на самоврядування була зразком для одержання привілеїв такого роду. Найдавнішою серед магдебурзьких актів була грамота архієпископа Віхмана 1188 року.
Першими містами України, які одержали Магдебурзьке право, були Сянок — 1339 року,
Львів — 1356-го,
Кам’янець Подільський 1374-го, Луцьк 1432-го.
Щоб схилити на свій, бік заможну міську верхівку, в 1494 році великий князь литовський Олександр Казимирович
надав Києву Магдебурзьке право, На жаль, сама великокнязівська грамота, що дарувала Магдебурзьке право, не збереглась. Однак у чолобитній урядові київських міщан 1497 року названі війт, бургомістри, радці. В 1499 році і великий литовський князь Олександр у своїй грамоті нагадав киянам: «Єсмо дали вам право немецкоє» (тобто Маґдебурзьке). Цей документ і є першим писемним підтвердженням запровадження магдебурзького права в Києві.
Згідно з цим правом ремісники і купці звільнялися від влади воєводи і обирали магістратське управління, яке поділялося на дві колегії: одна керувала зовнішніми справами та міським господарством, друга — судовими справами Першу колегію очолював війт, який обирався «до живота» (на все життя). Члени цієї колегії називалися райці або радці і обиралися в кількості 6 осіб. До другої входили 6 лавників на чолі з бурмистром. Обирали цих осіб від усіх городян. Будинок магістрату називався ратушею, він містився на Подолі, на Контрактовій площі. Магістрат мав свого зодчого, який здійснював забудову міста, і свої збройні сили, Зокрема, гордістю киян була кавалерія — «3олота корогва».
Грамоти на Магдебурзьке право визначали також і головні обов’язки міщан: брати участь в охороні міста, а в разі нападу татар — виступати на їх відсіч, Ці факти свідчать, що магістрат мав право на формування народного ополчення.
Маґдебурзьке право сприяло пожвавленню господарського і культурного життя міста.
У руках війта зосередилась влада над міським ремісничим населенням — «кравцями, ковалями, цирульниками, золотарями, лучниками, стрільцями, кушнірами, шевцями, в Києві живучими».
У кінці XV ст, магістрат брав участь у відбудові Києва, зруйнованого татарським ханом Манглі Гіреєм,
будівництві нових оборонних споруд, реставрації будівель.
Причини розвитку міст:
-розвиток сільського господарства;
-розвиток сільського ремесла;
-пошук ремісниками ринків збуту своєї продукції;
-формування міст біля (замків, монастирів, бродів, мостів та ін.)
Ратуша – будинок міської ради
Ремісники становили більшість населення міста
Ремісник-майстер – власник майстерні, інструментів, устаткування;
Підмайстер – робітник, який оволодів ремеслом (отримував заробітну плату, жив під одним дахом з майстром). Зібравши потрібну суму грошей, міг відкрити власну майстерню і стати майстром. Але для цього потрібно було створити шедевр – найкращий зразок виробу.
Учні – виконували підсобні роботи і таким чином протягом 2-8 років навчалися ремеслу.
Цех – спілка майстрів однієї спеціальності
Цехова ієрархія
Партачі – майстри, які не належали до цеху. (часто їх виганяли з міста або не давали займатися професійною діяльністю)
Лихварство та банківська справа
Лихварство – надання грошей в борг з умовою погашення відсотків. (Лихвар)
Міняйли - спеціалісти з грошових операцій, міняли гроші на ті, які були дійсними в місті.
Банк (“ряд”, “конторський стіл”) – це місце збереження великих сум грошей; місце проведення різних фінансових операцій.
Зв'яжи історію з сьогоденням
В ХІІ-ХІІІ ст. загострюється боротьба міст проти сеньйорів.
Комуна (франц. commune, від лат. communis — загальний) — у середньовічній Західній Європі міська комуна — це громада, що домагалася від феодалів права самоврядування.
Питання за текстом про Магдебурзьке право:
1. Виникнення та поширення:
Де і коли виникло Магдебурзьке право?
Які міста України одержали Магдебурзьке право?
Чому великий князь литовський Олександр Казимирович надав Києву Магдебурзьке право?
Які були обов'язки міщан, що отримали Магдебурзьке право?
2. Органи самоврядування:
Які органи самоврядування існували в містах з Магдебурзьким правом?
Які функції вони виконували?
Хто очолював магістрат?
Як обирали членів магістрату?
3. Вплив на життя міста:
Як Магдебурзьке право вплинуло на розвиток міст?
Як воно сприяло пожвавленню господарського життя?
Яку роль магістрат відіграв у відбудові Києва після нападу татар?
4. Ремісничі об'єднання:
Хто становив більшість населення міста?
Яка існувала ієрархія в ремісничих цехах?
Хто такі партачі?
Як стати майстром?
5. Фінансові установи:
Що таке лихварство?
Хто такі міняйли?
Які функції виконували банки в середньовічних містах?
6. Зв'язок з сьогоденням:
Які елементи Магдебурзького права можна знайти в сучасному місцевому самоврядуванні?
Як досвід середньовічних міст може бути корисним для розвитку сучасних міст?
7. Додаткові питання:
Які причини розвитку міст у середні віки?
Як боротьба міст проти сеньйорів пов'язана з виникненням Магдебурзького права?
Які ще існували типи міського самоврядування в середньовічній Європі?
