Мене спитали: - Ти щаслива?
І я задумалась на мить...
Були дощі... і навіть злива...
... А дещо й досі ще болить...
Всього в житті було немало
В думках ішла за кроком крок
І десь чогось не вистачало...
...Був не один важкий урок...
Я щось знаходила... втрачала
Кудись спішила...як завжди...
Не все важливе помічала...
Не скрізь залишила сліди...
В турботах йде життя по колу
Робота -дім... І так щодня...
Часу не завжди вистачає,
Щоб каву випити до дна...
І знову втомлена, додому
Спішу, аби зварити борщ...
Уроки з сином...( крапка...кома...)
...А за вікном холодний дощ...
Сім'я...Вечеря...Що та злива?
Так гарно пахне з м'яти чай
Я розумію:Я ЩАСЛИВА!!!
Бо маю свій маленький рай...
(Катерина Рабчун - Мосійчук)