Чом доню погляд губиш у вікні?
То в небо кинеш, то опустиш долу...
-А діткам, мамо, вбитим на війні, відкриють там поміж хмаринок школу?
Щоби вони святковим потічком збігалися до неї спозаранку
Щоб хлопчик стис букета кулачком
І дівчинка вдяглася в вишиванку...
Чи їм поставлять парти угорі,
Чи усміхнеться вчитель біля дошки,
Чи розгорнуть новенькі букварі
Ті першачки, які не встигли трошки?
Чи наш дзвінок на жовто-синім тлі
Покличе їх на небі до навчання?
Тоді, коли ми в класі на землі
Згадаємо хвилиною мовчання...
Т. Кісельова.
