Ну, що таке МАН знають всі. Про стратегічні програми розвитку - принаймні для закладів освіти - говорили раніше багато, зараз якось ця тема зникла з радарів. А от що у КМАН (так же зрозуміло?) ще нема такої програми, ця я дізнався на її сайті. То треба написати? Спільними зусиллями. Бо в мене, скажу чесно, є пропозиції. Стосовно кластеру, бо це мій фах. А от стосовно методики, організації, комплектації і ще багато чого в мене пропозицій нема. А ці ж напрямки роботи теж потребують розвитку? То треба залучити тих, в кого такі пропозиції є. Отже, до роботи.
1. Преамбула
Передовсім маю сказати, що кластер КМОН - найкращій з тих, що я бачив у різних закладів освіти. Ну, мабуть, так же і має бути, це ж, так би мовити, флагман. Тут про це більше. Але ж може бути ще краще! Без сумніву, тим більше, що є всі підстави сподіватись плідної співпраці, так же? Тоді годі вже преамбул.
2. Пропозиції
Ми зосередимось, мабуть, на ФБ-сторінці і далі про сайт чи ЮТюб-канал скажемо тільки побіжно. А розгорнуту інформацію про ту сторінку можна побачити на згаданому вже раніше посиланні. Ну щоб не відходити далеко від нашої теми. Яка полягає, нагадаємо, в тому, щоб подати пропозиції до стратегічної програми розвитку.
2.1 Адмін сторінки
А це хто? Ну от і перша пропозиція: не може людина в цій ролі працювати анонімно. Треба позбавитись того інкогніто.
2.2 Редакція. Розвиток сторінки
Це пропонується така нова група для сторінки. Ну, зрозуміло, що склад тої редакції цілком очевидний - це модератори проблемних форумів. Чи тематичних. Чи які ще, може, будуть у майбутньому запроваджені. Адже нема меж тематичному чи проблемному полю.
3. Далі буде...
Дійсно, це ж тільки пропозиція, над нею треба працювати, обговорювати, дописувати, уточнювати. Оцим і будемо займатись з колегами з КМОН. Може в новій групі Редакція, як адмін її започаткує. Але не тільки, дуже сподіваюсь, що додадуться фахівці з інших регіонів, міст і містечок, чому ні, чим більше зацікавлених учасників, тим краще результат. І він же буде спільний - як у розробці, так і у використанні. І тоді почнеться дуже плідний процес обміну досвідом, порівняння різних підходів, методик, технологій, впроваджених у практику того чи іншого закладу. Чудова картина...
4. Обговорення
На 245 переглядах цього тексту маємо і перший відгук: Михайло Жук, ... Ні, далі діло не пішло. А загалом до 10.12 від п'яти десятків персонально запрошених маємо 311 переглядів. Дехто ставив лайк тому запрошенню. Але мовчки. Гаразд, спробуємо придивитись до ФБ-сторінки уважніше.
Коли я її побачив, таку розгалужену, з такою кількістю груп, учасників тих спільнот, то був певен, що в нас вийде чудова продуктивна дискусія. Ан ні... Чого ж так? Чому запрошені не схотіли розмовляти? Не хочуть чи не вміють? Як заглиблюватись, то будуть певні гіпотези, а ми давайте триматись фактів: хоч НУШ у нас дитиноорієнтована, сторінка КМАН... адмін-орієнтована. Учасники тих форумів, спільнот, нічого не кажуть, нічого не пропонують, ні про що не питають себе самих чи своїх колег. Адмін сам на сам постить і постить... Ну, може, хтось колись лайк поставить. Стривайте, а де ж юні науковці, малі академіки? Нема. Їм не цікаво. Бо зрештою, хоч і у Фейсбуці, Інтернеті, а сформувалась та сама радянська "районка", яка доповідає начальству про великі успіхи закладу освіти в будівництві, звісно, НУШ, не комунізму, то вже минулося. Так, декорація інша, а інформаційна схема та сама. То що робити? Навчатись. Навчатись розмовляти в Мережі, це окремий жанр громадянської журналістики, його треба освоювати. Вправлятись. Зверніть увагу, я був правий, що учасникам форумів є що сказати, пан Михайло це підтвердив. Справа в тому, щоб відчути себе відповідальним за цей процес, зробити свій внесок, не чекати, коли там Міністерство і різні управління чи департаменти зроблять цю роботу. Це, колеги, наша турбота, наша відповідальність.
Буду ще раз запрошувати модераторів, а також своїх друзів з різних форумів КМАН. А для пані Ірині Поліщук (ми мали з нею невеличку розмову в приваті й потоваришували, хоч потім вона мене забанила) окрема пропозиція: давайте сформуємо навчальну групу з менеджерів КМАН і запустимо персональні блоги. Тестові, навчальні. А коли в нас їх буде три чи п'ять, тоді проведемо нараду з учасниками чи, як хочете, захист курсових проектів на тему "Розподілений кластер Київської МАН". Ну зрозуміло ж: кожен сучасний менеджер освіти чи педагог має вміти вести персональний блог. На додаток до свого на Всеосвіті чи іншому подібному сайті. Вміти. От корінне слово чи проблема. Навчальний майданчик можна запровадити на сторінці КМАН. Під назвою, скажімо, Блогер. А можна попрацювати тут. Було б бажання. І я Вам скажу, пані Ірино: не треба писати наказ. Просто давайте почнемо працювати вдвох, а як буде приклад, то буде і відгук, згодні?
5. Обговорення 2
Так, процес триває... Один з запрошених спитав, чого я називаю першу чергу обговорення сумною? Як на мене, то вона дуже негативно характеризує спільноту. Як неспроможну до сучасної комунікації через ментальну радянщину чи хуторянщину. Або через елементарне невміння, ненавченість. Що, зрозуміло, можна легко подолати, як мати бажання. І тут пригадався ще один випадок такої комунікаційної неспроможності. Бачте, вже і назва для того явища виринула.
18.12 на позначці в 635 переглядів друге обговорення скресло. Ніхто не відгукнувся. Ну а стосовно комунікаційної неспроможності, що є фактом, можна тепер подумати і про причини. Таки радянщина чи хуторянщина? Ну подумайте, а ми поки що підемо на третю фазу.
6. Обговорення 3
Тепер будемо запрошувати до розмови колег з різних загальних форумів. Дотичних, звісно, освіти, але не тільки. Це ж питання, мабуть, може бути цікавим будь-кому, як він схильний до аналізу нашого суспільства і шляхів його просування до Європи. На 1147 переглядах запрошення безрезультатно скінчились: нема інтересу до теми. Ні, читають люди, як можна пересвідчитись, але мовчки. Ну заходимо тепер з іншого боку.
