ВСЕ ДЛЯ ФРОНТУ - ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ!
Важливо розуміти, що розвиток культури в роки війни був складним і суперечливим процесом, на який впливали:
Окупація: Німецька окупація значно обмежила можливості для розвитку української культури.
Репресії: Окупанти жорстоко придушували будь-які прояви українського націоналізму, в тому числі й культурні. І не тільки вони.
Військові дії: Бойові дії завдали значної шкоди українській культурі, руйнуючи пам'ятки, музеї, бібліотеки.
ВЕЛИКЕ ВИПРОБУВАННЯ
Зруйнований радянськими диверсантами Успенський собор Києво-Печерської лаври
Приміщення музею Шевченка у Каневі, перетворене нацистами у концтабір
Руїни Запорізького міського театру
Освіта: На окупованих територіях українці намагалися зберегти українську мову та культуру в школах, хоча це було дуже ризиковано.
Німці:
Øведення нових предметів:
•Закон Божий;
•історія України;
•німецька мова.
Øз 1942 р. – запровадження обов'язкової чотирирічної школи;
Øв обласних центрах – платні гімназії (програма середньої школи).
ОСВІТА ПІСЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ
Øзапровадження обов'язкового навчання дітей з 7 років;
Øзбільшення чисельності шкіл;
Øпроблема з вчительськими кадрами;
Øвідкриття 113 вищих навчальних закладів.
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Олександр Богомолець
17 жовтня 1941 р. утворено Науково-технічний комітет сприяння обороні структура при Академії Наук УРСР; очолив президент Академії Наук – Олександр Богомолець.
Фізико-технічний інститут
Кирило Синельников – з 1942 р. Очолює Фізико-технічний інститут і його діяльність повністю переключає на потреби радянського «уранового проекту»
Максим Луговцов– керівник Інституту чорної металургії в 1939-1952 рр. - випробування артилерійських систем
Інститут електрозварювання
новий метод дугового зварювання під флюсом; використання при спаюванні корпусів танків Т-34.
Інститут клінічної фізіології- сироватка для лікування ран;
1943 р. - виготовлено більше 3 млн. доз препарату. (Богомолець)
Палладін - Інститут біохімії-препарат для згортання крові
Український інститут хвороб ока
операції на роговиці ока
Володимир Філатов – керівник Інституту хвороб ока
Отже, головне
Будинок у Києві, де містився Інститут мови та літератури у 1930–1959 рр.
видано «Нариси історії української літератури»
Микола Петровський – голова Інституту історії України в 1942-1947 рр.
Професор Львівського університету, Петро Франко
та голова Народних Зборів Західної України, академік Кирило Студинський, 
примусово вивезені зі Львова, загинули у 1941 р. за нез’ясованих обставин
Історики Олександр Оглоблин
та Наталія Полонська-Василенко 
залишилися в окупованому Києві, а в 1943 р. емігрували на Захід
Академік Агатангел Кримський, один із засновників вітчизняної Академії наук, помер під час евакуації
Не вдалося уникнути арешту і концтабору конструктору ракетної і космічної техніки академіку Сергію Корольову. Під час війни він займався проблемами оснащення бойових літаків реактивним прискорювачем на рідкому паливі
Олена Теліга видавала у Києві журнал «Літаври»
1941 - 1943 рр., м. Харків Газета «Нова Україна»
У 1941 р. прибула до України у складі однієї з похідних груп під егідою мельниківського крила ОУН. Була автором поезій, що увійшли до збірок «На чужині», «Дороговказ», «О краю мій»
Пам'ятник Олені Телізі у Києві. 22 лютого 1942 р. її було розстріляно в Бабиному Яру. В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб.
•відіграла велику роль у піднесенні рівня національної свідомості
•сприяла відродженню історичної пам’яті українців
•стала одним із символів антинацистської боротьби українців
Український кінорежисер і письменник, полковник Олександр Довженко 1943–1945 рр. військовий кореспондент газет “Крассная армия” і “Известия”;
літературні твори:
«Мати»
«Ніч перед боєм»
фільми:
«Битва за нашу радянську Україну»(1943);
«Перемога на Правобережній Україні»(1945 );
«Україна в огні» (кіноповість, 1943 р.) – критика з боку Сталіна.
Кінорежисер
Кіноповість “Україна в огні” – це твір про страждання українців у роки фашистської окупації. Олександр Довженко задумав написати його ще в перші дні війни. Написав порівняно швидко. І за нею зняв кінофільм, сподіваючись на визнання.
Але сталося протилежне: і кінофільм, і повість були розкритиковані, засуджені і заборонені. Фільм взагалі не вийшов на екрани, а кіноповість була вперше опублікована вже після смерті письменника.
Написав я “Україну в огні” з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю.
Олександр Довженко.
Микола Бажан
Основні твори:
•“ Клятва”,
•“Данило Галицький”.
В нас клятва єдина і воля єдина,
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів.
Павло Тичина
“Я єсть народ,
якогоПравди сила
Нікимзвойованаще не була.
Яка біда мене, яка чума косила –
А сила зновурозцвіла!
Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить – я всікайданирозірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
Бо я живу”.
Основні твори:
поема «Похорон друга»;
“Йдемо на бій”;
“Перемагать і жить”.
Максим Рильський
Основні твори:
•“Слово про рідну матір”,
•“Світла зброя”;
•поема «Жага»
Володимир Сосюра
Основні твори:
•збірка «В годину гніву»»,
•збірка «Під гул кривавий»
•«Любіть Україну» (1944 р.)
Юрій Яновський
Основні твори:
•«Земля батьків».
В 1945 р.бувкореспондентом на Нюрнберзькому процесі
Остап Вишня (Павло Губенко)
Остап Вишня і Максим Рильський любили разом полювати
Основні твори: «Зенітка»
Іван Багряний
Основні твори:
Ø«Сад Гетсиманський»;
Ø«Тигролови»;
Øпоема «Гуляй-поле».
•викрив систему більшовицького терору, показав жорстокі і підступні методи роботи каральних органів
•брав активну участь в Українському визвольному русі, підтримував ідеї боротьби за незалежну Україну
•зробив великий внесок у розвиток української літератури
Василь Касіян
Основні твори:
серія «Гнів Шевченка – зброя перемоги» (1942-1943 pp.) - 8 плакатів за текстами творів Т.Г.Шевченка.
Зверни увагу
Валентин Литвиненко. Плакат «Україна вільна» (1944)
В. Корецький. «Воїн ЧервоноїАрмії, врятуй!». Плакат. 1942 р.
Тетяна Яблонська
«Ворог наближається», 1945 р.
Ніл Хасевич
Діяльність:
працював в редакції журналу «До зброї»;
автор ескізів всіх нагород УПА і УГВР;
ілюстрував журнали УПА «Хрін» і «Український перець».
Логотип-"шапка" одного з повстанськихвидань, виготовлений Нілом Хасевичем
«Графіка в бункерах УПА»
Класична гравюра Хасевича: повстанець топче радянський і нацистський прапори
Бофони-облігації ("повстанськігроші") добровільноїпозикинаселення на потреби УПА. Архів ЦДВР
Юлій Мейтус
Основні твори:
Øопери:
«Гайдамаки»;
«Абадан»;
«Лейла і Меджнун».
Øпоема «Шляхами слави»;
Ø«Партизанська сюїта».
Костянтин Данькевич
В 1941-1944 рр. - евакуйований у Тбілісі, де керував ансамблем пісні і танцю військ НКВС Закавказзя.
Автор оперети - «Золоті ключі», Другої симфонії, музики для хору без супроводу «До Червоної армії».
