Критерії оцінювання здобувачів освіти!

Рівні

Бали

Помилки

за зміст (З)

Грамотність

І + V

Л + Г + Ст.

І

1

Окремі речення

15 — 16, >

9 — 10

2

Окремі фрагменти

13 — 14

3

Менше ½ норми

11 — 12

ІІ

4

7

9 — 10

7 — 8

5

6

7 — 8

6

5

5 — 6

ІІІ

7

4

4

5 — 6

8

3

3

9

2

1 + 1 (негр.)

ІV

10

1

1

3

11

—

1 (негр.)

2

12

—

—

1

Негрубі помилки, повторювані й однотипні.

У підрахунку помилок:

1. негрубі вважати за одну помилку;

повторювані — за одну;

однотипні — на одне правило, але в різних словах — різні помилки;

1. виправлень — 1 помилка.

План — не враховується.

Для творів. Якщо обсяг твору значно перевищує середній, то + 1 бал (або — 1 бал).

Оцінюючи письмові роботи (перекази, твори), враховують наявність:

1. орфографічних та пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);

2. лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).

Загальну оцінку за мовне оформлення (МО) виводять таким чином:

до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за

кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на 2:

МО — 3 — 5 : 8 б. (8 + 8): 2 = 8 б.

І +V Л+Г+Ст.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення і їхня сума ділиться на 2:

З — 2: 9 б. МО — 4 + 6: 7 б. (9+7): 2 = 8 б.

При цьому якщо частка не є цілим числом, вона закруглюється в бік більшого числа.

Остаточний вигляд запису: З — 2 : 9 б. МО — 3 — 5 : 8 б. 9 б.

Види помилок

1. ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ

У лінгводидактиці до групи лексичних помилок відносять недоліки мовлення, пов’язані з використанням слів і фразеологічних зворотів, які не відповідають нормам літературної мови.

До типових лексичних вад тексту відносять такі:

1) стилістично немотивована тавтологія – повтор слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях: Школярам доручили прибрати шкільний двір;

2) стилістично немотивований плеоназм – дублювання значення у двох словах: Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір;

3) стилістично немотивоване багатослів’я – уживання зайвих слів: Похід князя Ігоря на половців відбувся у квітні місяці;

4) уживання слів у невластивому значенні: Молоко дуже корисливе для дитячого організму; Я рахую, що…; вірні рішення; задати запитання;

5) порушення сполучуваності слів, часто засноване на інтерференційних явищах: Ми зайняли перше місце на конкурсі;

6) уживання слів, не властивих літературній українській мові (немотивовані діалектизми, полонізми, росіянізми): Треба приймати участь у різних міроприємствах;

7) уживання слів, не властивих зображуваній епосі: Солдати князя Ігоря були відважними;

8) некоректне вживання фразеологізмів: Я і природа – це дві сторони медальйона.

2. ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ

У лінгводидактиці до групи граматичних помилок зараховують морфемні, словотвірні, морфологічні й синтаксичні порушення.

До типових граматичних помилок відносять такі:

1) мофремні й словотвірні – помилки, спричинені:

а) уживанням нетипових для української мови (малопродуктивних, що витісняються іншими продуктивними засобами, чи зовсім не властивих мовній системі) словотворчих засобів, найчастіше суфіксів: атомщики, непередбачувальні, поставщиків, датчанин;

б) порушенням закономірностей поєднання твірної основи й словотворчого засобу в похідному слові: подмінять, двохтрубне.

2) морфологічні – помилки, що спричинені невідповідністю формального вираження якогось із граматичних значень тієї чи тієї повнозначної (самостійної) частини мови – роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, особи, часу, способу, стану, виду.

3) синтаксичні – помилки, що спричинені незабезпеченням передбаченої граматичним ладом української мови побудови конструкцій (словосполучень, речень, надфразних єдностей) відповідно до усталених моделей синтаксичних зв’язків і відношень. Залежно від складності конструкції можуть бути виділені помилки на рівні:

3. СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ

У лінгводидактиці до стилістичних помилок належать випадки недоцільного вживання оцінно-емоційно-експресивно забарвлених мовних засобів різних рівнів мовної системи.

До типових граматичних помилок відносять такі:

1) уживання слів, властивих одному стилю, у тексті іншого: Професор далі балакав про фонетичні особливості староукраїнської мови.

2) уживання мовних штампів (кальок, кліше): Червоною ниткою через усю поему проходить думка про об’єднання руських князів для захисту батьківщини.

3) нагромадження в одному реченні слів, що належать до тієї самої частини мови: У цій статті розповідь про навчання учнів шкіл Львова в давнину.