Королі́вство Пру́ссія (нім. Königreich Preußen) — у 1701—1918 роках німецька монархічна держава у Центрально-Східній Європі з центром в історичній Пруссії. Утворилося на основі маркграфства Бранденбург і герцогства Пруссії (Бранденбург-Пруссія). Протягом XVIII—XIX століть конкурувало з Австрією за об'єднання німецьких земель. Вело перманентні війни з сусідами: Францією, Данією, Росією, Польщею. 1871 року стало державою, на основі якої постала Німецька імперія; перетворене на федеральний штат цієї імперії. Керувалося королями з німецької династії Гогенцоллернів, які від 1871 року носили титул німецьких імператорів. Столиця — Берлін, центр Бранденбурзької землі. Після поразки Німеччини в Першій світовій війні перетворене на Вільну державу Пруссія, федеральний штат у складі Веймарської Німеччини.
Монархи запровадили помірковані реформи, аби створити сприятливі умови для розвитку своїх країн і водночас укріпити власні позиції.
Політика «освіченого абсолютизму» передбачала:
• активне впровадження політики меркантилізму;
• увагу до розвитку освіти, науки та мистецтва;
• обмеження станових привілеїв знаті та полегшення становища селян;
• привласнення державою церковних земель та майна ордену єзуїтів;
• поступове утвердження віротерпимості;
• припинення «полювання на відьом»;
• уявлення про суспільний договір як угоду, за якою народ підпорядковується монарху.
Меркантилізм -це система державотворення, за якої уряд намагається усунути внутрішні перешкоди для торгівлі й покращити становище нації у світовій економіці.
Фрідріх Вільгельм II продовжив розділи Польщі, що дозволило отримати значну частину західної Польщі в 1793.
1795 року Королівство Польща перестало існувати і великі території (у тому числі Варшава) на південь від Східної Пруссії стали частиною Пруссії. Ці нові території організовано в провінціях Нова Сілезія, Південна Пруссія, і Нова Східна Пруссія.
Фрідріх Великий. Найбільшої могутності та зовнішньополітичних успіхів досягла Пруссія при Фрідріхові II (1712 - 1786 рр.) - талановитому організаторові та полководцеві. Він отримав чудову освіту, читав французькі книги – краще знав французьку мову, ніж німецьку, яку зневажав, - листувався з Вольтером і намагався провадити реформи у дусі "освіченого абсолютизму", за що отримав прізвисько "король-філософ". Король сприяв розвитку промисловості та мануфактур, оскільки розумів, що чим багатшими будуть його піддані, тим більші податки вони зможуть платити; опікувався будівництвом шляхів, каналів. Держава допомагала осушувати болота, залучала на нові землі колоністів, піклувалися про введення нових сільськогосподарських культур, особливо картоплі. Були проведені судові реформи - відмінено тортури, введено кодекс права, за яким всі піддані визнавалися рівними перед законом; проголошено свободу віри та друку, введено обов'язкову початкову освіту; поліпшено становище державних селян, які отримали право на володіння землею та передачу її у спадок, заборонено зганяти селян із землі та впорядковано панщину. Король правив самодержавно, без міністрів. Головною метою він вважав посилення влади дворян та їхнє збагачення.
Та найулюбленішим дітищем Фрідріха II, як і його батька, була армія, що за чисельністю посіла 4 місце в Європі, нараховуючи 200 тис. чоловік, і вважалася найкращою на континенті. На її утримання йшло 2/3 державних видатків. У зовнішній політиці король вважав основним ворогом Австрію і разом з Англією розпочав проти неї війну.
Спробуй дати відповіді на питання:
1. Утворення та становлення:
Які саме землі об'єдналися, щоб сформувати Королівство Пруссія?
Які зовнішні та внутрішні фактори сприяли піднесенню Пруссії до рангу європейської держави?
Як еволюціонувала роль та вплив прусського дворянства протягом історії королівства?
2. Політика та реформи:
Які конкретні кроки вживали прусські монархи для реалізації політики "освіченого абсолютизму"?
Як реформи Фрідріха Великого вплинули на соціальну структуру та економічний розвиток Пруссії?
Які суперечності та недоліки існували в системі "освіченого абсолютизму" в Пруссії?
