Психологічне здоров’я дитини
Про здоров’я можна говорити нескінченно, але ми звернемо увагу на одну з головних задач здоров’я – це психологічне здоров’я.
Психологічне здоров’я – душевне здоров’я. Воно включає нормальне емоційне, поведінкове і соціальне самопочуття. Фізичне, психічне, і навіть соціальне здоров’я взаємопов’язані між собою.
Період дошкільного дитинства є дуже важливим у психічному розвитку дитини, тим часом активно формуються системи психічних функцій: мова, мислення, пам’ять.
Основна мета взаємодії з дітьми – це робота, спрямована на збереження та зміцнення психічного здоров’я дитини, а обистісний розвиток – умова досягнення цього здоров’я. Порушення психічного здоров’я пов’язані з різними чинниками: як із соматичними захворюваннями чи дефектами фізичного розвитку, і з несприятливими чинниками і стресами, які впливають на психіку дитини та з соціальними умовами (це перш за все сімейне виховання, відносини у ній).
Ознаки психічного здоров’я:
• Здатність справлятися з труднощами у складних незнайомих ситуаціях;
• Почуття впевненості та довіри;
• Форми прояву емоцій та поведінки повинні відповідати ситуації та ймовірним почуттям дитини;
• Достатній діапазон почуттів.
Психологічний аспект психічного здоров’я передбачає увагу:
• До внутрішнього світу дитини; його впевненості чи невпевненості у собі, у своїх силах, його ставлення до людей, навколишнього світу;
• До забезпечення психологічного комфорту для здоров’я особи, що розвивається.
Дитина приходить у дошкільний заклад, щоб розвиватися. І ми повній відповідальність за те, що ми в неї вкладемо. У зв’язку з цим я вкотре закликаю вас до терпіння, поваги до особи дитини. Кожній дитина – це особистість. Природою так задумано, що все те, що набуває дитина на шляхе свого розовику, даємо їй ми, дорослі. Тож давайте допоможемо їй вирости здоровою людиною у всіх відношеннях!
Рекомендації щодо підтримання у дитини психічного здоров’я:
1. Підтримувати у дитини позитивну самооцінку. Не буває поганих дітей, бувають неадекватні вчинки. Кожна дитина талановита, треба лише вчасно помітити цей талант і дати їй виявитися.
2. Сприяти емоційному благополуччю. У хорошому емоційному стані людина успішно долає різноманітні перешкоди.
3. Допомогти дитині усвідомлювати свої емоції. Дитині необхідно допомогти пізнати свої емоції через промовляння його стану: «Я бачу, що ти посварився з Дімою і тобі зараз погано, тому що ти сердишся на нього».
4. Допомогти дитині контролювати емоції. керувати ними. Це може бути переключення уваги дитини, розмова з нею про її невдоволення. Також варто звернутися до психолога.
5. Навчить дитину стримуватся. Дайте дитині право вибирати, чим займатися, навчить його планувати свій час.