Виховна робота у вищій школі
Виховати людину інтелектуально, не виховавши її морально – означає
виростити загрозу для суспільства.
Ф. Рузвельт, президент США Норма декларується суспільством і усвідомлюється людиною як правило поведінки. Проте виконання норм залежить від організації життя на рівні культури побуту, культури взаємин,культури організації праці. Норми повиннібути привласнені, їх треба прийняти,визнати їх необхідність для себе і гідно
виконувати. Тому у ЗВО потрібнавиховна робота.
Напрямами виховної роботи у вищому навчальному закладіє:
І. Ілюстративний напрямок
Студенти повинні наочно бачити втілення соціальних норм у поведінці всіх людей, з якими вони зустрічаються у стінах вищої школи. Вищий навчальний заклад– храм науки, який повиненбути і храмом культури.
Роль викладача – бути зразком виконання обов’язків і дисципліни; бути носієм педагогічних цінностейі культури; підтримування ділових і міжособистісних взаємин, гуманного ставлення і до студентів, і до оточуючих людей. Потрібно пам’ятати, що молоді вчителі (вчорашні студенти) копіюють у своєму ставленні до учнів ставлення до них викладачів вищої школи. Викладачі повинні бути носіями духовнихцінностей, високоморальні й професійні.
Педагогічні вимоги до студентів також повинні мати культурну форму – це порада, прохання, ділове розпорядження, рекомендації, запрошення до дії, побажання і зрідка наказ.
Отже, передумовою вихованнямайбутніх фахівців є наявність прийнятних для цього гуманних міжособистісних взаємин, насамперед у системі «студент - викладач», до того ж сам викладач повинен бути; носієм моральних цінностей і керуватися ними при організації педагогічного процесу. «Якщо ми чогось потребуємо, то це хороших учителів. Де таких людей бракує, там уся інша шкільна суєта в країні - п'яте колесо у возі» (І. Г. Песталоцці).
ІІ. Декларативний напрямок
Декларативний напрямок- це вербалізація норм, роз'яснення сутності правила, аргументація його користі, поясненняправила, доказовість його необхідності.
Можливо, наші студенти не знають ні норм,ні правил їх виконання?
У ЗВО є курси етики, психології, педагогіки та ін., які повинніроз'яснювати правила культури поведінки: потрібно працювати чесно; потрібно привітатися, коли входиш в аудиторію (навіть із запізненням!); під час лекції не заважати працювати однокурсникам і викладачу тощо. Слід, напевно,пояснювати також, чому саме так треба себе поводити, навіщо існують норми і правила взаємин.
Зміст педагогічної роботи:
розкривати соціальну значущість соціальних норм поведінки шляхом етичнихконсультацій (порад із етичних питань);
виявляти особистісний смисл соціальної норми;
з'ясувати своє особистісне ставлення до соціальної норми;
аналізувати будь-яке порушення норми;
відслідковувати міру оволодіння студентами культурними нормами спілкування з викладачами та між собою.
Аргументація, роз'яснення - це альтернатива примусу чи наказу. Вона становить сутність гуманних міжособистісних взаємин викладачів і студентів. Проте цінності, життєві смисли не можуть передаватися тим же шляхом, що й знання. Є єдиний шлях - через приклад власнихпереживань (механізм зараження почуттями). Тут виховання відбувається через власний приклад ставлення викладача до соціальних цінностей, до оточуючих людей.
Імідж викладача як емоційний його образ здійснює значний вплив на взаєминизі студентами, на ефективність сумісної праці.
До методів морального (емоційного) впливу викладача на студентів належать:
Моральний приклад- вміння викладача застосувати моральні
норми і правила поведінки у взаєминах зі студентами і колегами, ділитися
власним досвідом. Наслідування до того ж є важливим соціально- психологічним засобом поширення норм моралі та їх переростання в традиції і звички. Поведінка викладача має бути реально сприйнятим
моральним орієнтиром для студентів, а його уміння та звички - індикаторами його моральних позицій і переконань.
Іміджування - уміле моральне звеличування добропорядних вчинківстудентів, моральний захисттих, хто діє чесно й принципово.
Здійснювати функцію активізації та фасилітації емоційного життя студентів.
Експресивно виражатисвої власні переживання, виявляти
емпатійність, щиро приймати переживання студентів.
Етичним інструментарієм практичного втілення норм у життя є правила (етикет), встановлений порядок поведінки у вищій школі (в аудиторії, бібліотеці тощо). Наприклад, соціальна норма «поважай людину». Правила її реалізації такі: враховуй присутність поряд іншої людини,не завдавай їй клопоту; гідно стався до неї (проси вибачення, проявляйувагу, говори компліменти тощо).
Діловий етикет - це сукупність правил спілкування, поведінки людей у процесісумісної професійної діяльності, а також форми поводження з оточуючими, види звертань один до одного, манери й навіть прийнята форма діловогоодягу.
Зараз етикетповедінки серед людей не складний, але він є і повинен бути.
Його дотримання становить культуру поведінки людини.
Провідна роль у моральному вихованні студентів повиннаналежати методу дискусій на гіпотетичні моральні теми як найважливіша форма засвоєння «мови моралі», розрізнення добра від зла, поняття справедливості, свободи,істини, повага людської гідності та ін.
Ефективною є також методика ділових ігор у курсах гуманітарних наук, що є поглибленням «теорії дискусій», зокремапереміщення акценту на її організаційний момент. Проте формування суспільної та індивідуальної поведінки лише вербальними засобами є принципово неможливим. Конче
потрібний синтез думки, слова та дії. Ще вихователі Стародавнього світу знали:
«Слова навчають,приклади захоплюють».
ІІІ. Діяльнісно-практичний напрямок
Мої вчинки - моє єдине надбання, якщо вони гідні.
Будда Міроюморально-духовного розвитку особистості є вчинок. Вчинок - це одиниця поведінки як акт морального самовизначення особистості у відношенні до людей, до суспільства, до самого себе. Вчинок - це конкретне втіленнязнання
норми і правилав життя, у практику конкретних міжособистісних взаємин.
Завдання викладачів вищоїшколи:
санкціонувати, стверджувати культуру поведінки через вправляння, конкретні вчинки студентів;
схвалювати, визнавати законним наявність етикету й необхідність його втілення в життя як прояв сучасної культурної людини. Від викладачавимагається чітке визначення етичних понять, вказівка на моральні хиби, чітка корекційна тактика.
Психологічна сила слова може викликати в студента спалах емоцій (наприклад, сором), а за ним і позитивну зміну. Студент (особливопедагогічних навчальних закладів) повинен відчувати потребу поводити себе як потрібно, усвідомлювати суспільну й суб'єктивну необхідність культурної моральноїповедінки, вміти прогнозувати можливі оцінки оточуючими людьми їх вчинків, виробляти в собі моральні звички, які відповідають вимогам етикету.
Виховний арсенал сучасного педагога полягає в залученні студентів до таких вчинків (І. Д. Бех):
Вчинок «Я - задля Вас» - людина піклується про того іншого, який відсутній у момент дії вчинку. Потрібно залучати студентів до прояву таких моральних вчинків, які об'єктивують людські стосунки,а їхрезультати поширюються на групи людей: «Я - Вам». Саме такі вчинки є істотнимпоказником моральності та моральної зрілості людини.
Вчинок-служіння - безкорисливе служіння, піклування про інших людей,коли людина активнопротистоїть тим, хто поводиться негідной цим
допомагає іншим стати кращими. Допомога іншим стає справою честі, коли людиназвертається до вольових зусиль.
Вчинок-відданість. Він пов'язаний із наявністю вищих почуттів як детермінантів моральних дій. Виявляється в бажанні творити добро іншому задля співчуттядо нього. Цей вчинок - відгук серця. Це міжособистісна взаємодія в контексті дружніх стосунків між ними.
Вчинок-вірність - виявлення надійності за різних обставину контексті турботливого ставленнядо іншої людини.
Вчинок збереження честі і гідності - пов'язаний з самоцінністю. Спиратисятреба на національні, родинні традиції, на професійну честь.
Вчинок-шанування - це вищий ступінь духовного ставлення людини до людини.
Вчинок-вдячність - емоційно зближує людей.
Вчинок-скромність - це внутрішня позиція,яка визначає міру в потребах, у домаганні, у самоставленні.
Вчинок-милосердя - добре, співчутливе ставлення до кого-небудь; виявжалості, помилування.
Вчинок-шляхетність - прояв благородства як показник особистісної зрілості.
Чи є вчинки, які руйнують сприятливі міжособистісні стосунки? Та це вчинки типу глузування,дорікання, несправедливого звинувачень тощо.
Вищий навчальний заклад - завершальний етап не тільки інтелектуального, а й соціального інтегрування молодої людини в системусоціальних відносин. Саме тому перед ним поставлені такі практичні завдання виховання студентів:
активізувати національно-патріотичне виховання;
залучати студентів до збереження і примноження традиційукраїнського народу;
здійснювати військово-патріотичне виховання;
популяризувати духовні й моральні цінності, притаманні українському народу;
активізувати діяльність студентських науковихі громадських організацій, військово-патріотичних об'єднань, клубів за інтересами, трудових об'єднань, таборівпраці і відпочинку;
практикувати культурно-дозвільні заходи, щоб посилити культурно-просвітницький виховнийвплив;
формувати психологічну готовність до праці (спрямованість на професійну діяльність; науково-методична готовність, практична готовність (уміння і навички); психофізіологічна готовність - сформованість професійно значущихякостей; фізична готовність - відповідність вимогампрофесії).
Результати виховання студентів обумовлені:
узгодженим педагогічним впливом об'єктивного і суб'єктивного факторів;
координуванням прямих і паралельних педагогічних впливів під час керівництва навчально-професійною діяльністю;
єдністю виховних впливівусього педагогічного колективу;
гуманною спрямованістю педагогічної взаємодії викладачів і студентів.
Виховне значеннямає кожен навчальний предмет і кожен викладач є носієм виховного впливу на студента через зміст навчального матеріалу, через організацію навчально-професійної діяльності студента, через практикупедагогічної взаємодії.
План заняття:
Організація виховання студентів в процесі навчання
1.1. Адаптація першокурсників до нових умов навчання.
1.2. Допомога студентам у розв'язанні соціально-побутових проблем і організація дозвілля.
1.3. Допомога у формуванні в студентській групі атмосфери дружби, доброзичливості, згуртованості взаємної підтримки, в та усвідомленні причетності п до університетського співтовариства викладачів і співробітників, об'єднаних однією організаційною культурою, системою поглядів і цінностей
Основні поняття: адаптація першокурсників. дружба, доброзичливість, згуртованість
Узагальнення вивченого: виконання вправ. Робота з психологічними тестами, тестовий контроль знань.
Література:
1. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд, P.I. Хмелюк, А.В. Семенова та ін... За ред.. З.Н. Курлянд. 3-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - С.75-81
2. Подоляк Л.Г., Юрченко В.1. Психологія вищої школи: Підручник. 2-е вид. - К. Каравела, 2008 -С.155-181.
3. Фінула М.М. Педагогіка вищої школи Навч. посіб. -K «Академвидав 2006. -С.32-41 (Альма-матер).
4. Максименко С.Д. Загальна психологія Навчальний посібник. - Видання друге, перероблене та доповнене. - К.: «Центр навчальної літератури, 2004. - С 211-230.
5. М'ясо П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. - 3-те вид. - К. Вища шк. 2004. - 357 397
6. Степанов О.М. Фиула. M.M. Основи психології і педагогіки
Питання для контролю:
Дайте визначення вихованню як педагогічному явищу. Обґрунтуйте специфіку виховного процесу у ЗВО
Розкрийте основні закономірності та принципи виховання студентської молоді.
Окресліть основні напрями виховання студентської молоді. Проаналізуйте діяльність куратора студентської групи.
Назвіть складові іміджу куратора у вищому навчальному закладі.
Зазначте складові організації процесу виховання та самовиховання в студентській групі
Назвіть методи, форми, засоби, прийоми виховання студентів у вишій школі