Вітаю всіх читачів мого блогу!
Сьогодні поговоримо про важливість комунікативних якостей вихователя.
Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку. Адже дошкільнята, наслідуючи оточення, переймають не лише всі тонкощі правильної вимови, інтонації, граматичної будови речень, але й ті недоліки, які є в мовленні дорослих. Отже, від культури мовлення вихователя залежить культура мовлення дітей.
Трапляється, що у зверненнях до дітей педагоги вживають суржик, жаргонізми, просторічні вислови, елементи молодіжного сленгу. Відтак, діти змушені сприймати запропоновану їм культуру мовлення і стрімко вбирають у себе позитивні і негативні способи спілкування, мовленнєвої поведінки, моральні установки людей свого найближчого оточення. Тому так важливо формувати культуру мовлення насамперед самих педагогів. Збагативши мовлення вихователя, маємо шанс створити висококультурне мовленнєве середовище для дітей.
Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:
I. Правильність — відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми, а також норми утворення і зміни слів;
II. Точність — відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі;
III. Логічність — вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо-текстових зв’язків;
IV. Чистота — відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення нелітературної лексики (неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова);
V. Виразність — особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину.;
VI. Багатство — уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словникового запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;
VII. Доцільність — вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування;
VIII. Невербальні засоби спілкування — уміння педагога не лише говорити з дитиною, але й чути її.
Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення — це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.
Поради молодому вихователю при тренуванні власних комунікативних якостей мовлення:
a) Розпочніть тренування в тихому та спокійному місці ,де не будуть відволікати.
b) Станьте чи сядьте в зручну позу, щоб вам було комфортно.
c) Коли ви щось розповідаєте на публіку, перед колегами і хвилюєтесь - не спішіть, добре обдумайте, що ви маєте сказати та потренуйтесь з дзеркалом.
d) Зосередьтесь на тому, що ви хочете сказати, це допоможе на майбутніх розповідях чи промовах.
e) Краще тренуватися з своїми колегами - це надасть підтримку та мотивацію.
Вправи на розвиток комунікативних якостей мовлення:
Вправа "Дискусія"
Мета: удосконалення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.
Хід вправи. Група об’єднується у "трійки". У кожній трійці розподіляються обов'язки. Один з учасників грає роль "глухого-і-німого": він нічого не чує, не може говорити, але в його розпорядженні - зір, жести, пантоміміка; другий учасник грає роль "глухого ": він може говорити і бачити; третій - "сліпого-і-німого": він здатний тільки чути і показувати. Усій трійці пропонується завдання, наприклад, домовитися про місце, час і мету зустрічі.
На вправу виділяється - 15 хвилин.
Вправа «Остання зустріч»
Мета: удосконалення комунікативної культури.
Хід вправи. Уявіть собі, що заняття вже закінчилися, і ви маєте розпрощатися. Але чи встигли ви сказати один одному те, що хотіли? Може бути, що ви забули поділитися з групою своїми переживаннями? Можливо, є людина, думку якої про себе ви хотіли б узнати? Чи хочете ви подякувати кому-небудь за щось? Зробіть це "тут і тепер".