Нині до класифікації програм існують різні підходи. Зокрема, в освіті визначають такі види програм:
• типова (орієнтовна). Така програма затверджується МОН України та рекомендується до використання в тій чи інший галузі або напрямку діяльності;
• модифікована (адаптована) програма – змінена з урахуванням особливостей організації, формування вікових та різнорівневих груп дітей, режиму та параметрів здійснення освітньої діяльності, нестандартністю індивідуальних результатів навчання та виховання;
• експериментальна – це програма, метою якої є вирішення певного практичного завдання, пов’язаного з подоланням труднощів у освітньому процесі чи постановкою більш складних завдань. Така програма стосовно типової програми може передбачати зміни у змісті і щодо методів навчання. Як правило, такі програми найчастіше застосовують у закладах освіти, що мають статус експериментального (регіонального чи всеукраїнського рівня). Порядок розроблення та впровадження експериментальних навчальних програм визначається Положенням про експериментальний навчальний заклад.
• авторська програма – це спроектований автором або авторським колективом на основі власної методичної концепції освітній процес, який спрямований на оновлення змісту та якості позашкільної освіти з урахуванням рівнів класифікації гуртків (початковий, основний, вищий), Зміст та засоби реалізації такої програми мають відрізнятися новизною та актуальністю.
Існує класифікація програм за освітніми та соціально-педагогічними функціями, які реалізуються закладом освіти. До цієї класифікації треба ввести такі види програм:
• навчальна програма, спрямована на формування знань, умінь та навичок за предметами вивчення;
• виховна програма, передбачає формування особистісного змісту того, що засвоює дитина у процесі навчання, формування певного спрямування особистості: соціального, духовного, патріотичного, загальнокультурного;
• розвивальна програма, реалізовує процес якісних змін особистісних сфер: вольової, предметно – практичної, сфери саморегуляції тощо;
• комплексна програма, реалізує комплексну модель, що містить мету, зміст, методи навчання, виховання та розвитку особистості як триєдиного процесу (однак, можуть бути варіанти комплексних двоєдиних програм, наприклад, навчально-виховна, навчально - розвивальна);
Існує класифікація програм за соціально-педагогічною ознакою. Це:
• програма дозвілля, спрямована на задоволення духовних, фізичних та інших соціально значущих потреб особистості у вільний час;
• програма допрофесійної та початкової професійної підготовки, спрямована на формування професійного інтересу дітей, їхнього професійного самовизначення, адаптування до обраної професії;
• програма оздоровлення, спрямована на формування фізичного, психічного, фізіологічного здоров’я дітей або пропаганду здорового способу життя;
• програма соціальної підтримки дітей, спрямована на створення умов для соціальної, медичної, правової, економічної, предметно – практичної та іншої підтримки дитини та її сім’ї;
• програма соціального адаптування, спрямована на допомогу дитині в активному пристосуванні до умов середовища і результату цього процесу.
Програми класифікують також за рівнями та ознакою «загальне – професійне». Це такі програми:
• загальнорозвивальні, спрямовані на вирішення завдань формування загальної культури дітей, розширення їх знань про світ та про себе, набуття вихованцями соціального досвіду;
• спеціалізовані (профільні), містять основи для розкриття та розвитку здібностей дітей, набуття ними спеціалізованих знань, умінь в обраному виді діяльності;
• професійно - орієнтовані програми, які дають змогу дітям знайомитися з тією чи іншою сферою життєдіяльності людей, виявляти свої особисті можливості та визначитися у виборі професії, отримувати основи знань і майстерності, пов’язані з відповідними професійно-кваліфікаційними вимогами.
Особливе місце належить програмам внутрішньої та зовнішньої інтеграції. Їх можна розглядати як освітні моделі, в яких інтегруються складові процесу розвитку особистості: навчання, виховання, розвиток, соціалізація та саморозвиток (самовиховання, самоосвіта, самореалізація), створюються умови цілісного розвитку особистості. Інтегрована програма дозволяє забезпечити розумну організацію дозвілля дітей – середовища їхньої життєдіяльності, у якому дитина реально може себе проявляти як суб’єкт діяльності в різних статусах, ролях, у індивідуальній і колективній, виконавській та творчій діяльності, як особистість зі своєю соціальною, громадянською позицією.
Використання потенціалу інтегрованої програми дозволяє забезпечити широкий рівень взаємодії як у закладі, так і поза ним за рахунок інтеграції можливостей різних закладів не лише системи освіти.
У практиці роботи закладу позашкільної освіти можуть мати місце різні програми: методичної, психологічної, організаційної, управлінської діяльності; навчальні, виховні, освітні програми та інші.