У новинах час від часу з’являються повідомлення про підлітків, які залазять на дахи поїздів або чіпляються ззовні за вагони в пошуках гострих відчуттів. Такі випадки нерідко завершуються трагедією. Чому ж молодь обирає зачепінг попри інстинкт самозбереження?
фото: George Becker
Що таке зачепінг
Зачепінг — це небезпечна форма екстремальної поведінки, коли людина чіпляється за зовнішні частини рухомого транспорту — найчастіше це електрички, метро або вантажні потяги. Хтось робить це, щоб проїхати безкоштовно, але для більшості — це спосіб здобути адреналін, зняти ефектне відео чи селфі.
Учасники зачепінгу можуть залазити на дахи вагонів, висіти на поручнях або чіплятися за задні частини потягів. Це вимагає фізичної підготовки, відваги й, на жаль, безрозсудності. Адже навіть найменша помилка — контакт із лінією електропередач, падіння на ходу чи зіткнення з перешкодою — може завершитися фатально.
Такі прояви не є новими — ще в XX столітті деякі люди пересувалися подібним чином через брак грошей або через переповнений транспорт. У наші дні зачепінг зберігся в країнах із низьким рівнем життя, а також набув популярності серед молоді в міських агломераціях, зокрема й в Україні.
Хобі, яке забирає життя
В Україні зачепінг — хоч і менш масштабне, ніж у Росії чи Індії явище — все ж має свою трагічну статистику. ЗМІ неодноразово повідомляли про смертельні випадки серед підлітків:
2021 року, Київ — 15-річний хлопець загинув від удару струмом, залізши на дах електрички на станції “Дарниця”. Він хотів зняти відео для TikTok.
2019 року, Харків — 14-річний школяр зірвався з електрички під час зачепінгу і помер на місці.
2018 року, Львівська область — 13-річний підліток спробував проїхатися на даху поїзда та отримав смертельну електротравму.
За оцінками правоохоронців і транспортників, лише у 2020–2024 роках зафіксовано десятки випадків зачепінгу, серед яких кілька завершилися загибеллю або важкими травмами. Але кількість таких інцидентів може бути значно більшою — не всі випадки потрапляють у поле зору поліції чи журналістів.
Чому підлітки обирають смертельно небезпечний ризик?
Причини зачепінгу — багатошарові. Вони охоплюють біологічні, соціальні й психологічні чинники.
1. Біологічна основа
Зачеперами найчастіше стають підлітки віком від 13 до 18 років. У цьому віці відбувається активний розвиток мозку, особливо лобової кори, відповідальної за контроль імпульсів і усвідомлення наслідків. Тому молодим людям властиві:
імпульсивність і тяга до ризику;
слабке усвідомлення незворотності смерті;
недорозвинена здатність передбачати наслідки;
бажання випробувати межі дозволеного.
2. Соціальні причини
Підлітки прагнуть визнання, зокрема — у соціальних мережах. У світі TikTok, Instagram і YouTube той, хто робить щось екстремальне, має шанс здобути популярність. А відео зачепінгу — яскравий контент.
Авторитет серед однолітків, увага протилежної статі, “лайки” і “перегляди” — усе це стає важливішим за безпеку. Більше того, з точки зору підлітка, швидкий успіх у соцмережах виглядає привабливішим, ніж досягнення через навчання чи спорт.
3. Психологічні причини
Серед глибинних причин зачепінгу можна виділити:
емоційну нестабільність і брак яскравих вражень;
занижену самооцінку і бажання самоствердитися;
проблеми у стосунках із батьками або байдужість з боку дорослих.
Після екстремального вчинку в організмі підлітка різко підвищується рівень дофаміну, що дає відчуття ейфорії — схоже на те, яке людина переживає після великого досягнення. У ситуації, коли молода людина не відчуває підтримки вдома, вона шукає спільноту, яка прийме її ризиковану поведінку як “героїчну”.
Що робити?
Зачепінг — це не просто розвага. Це сигнал. Він може свідчити про брак уваги, підтримки, самоповаги. Тому, замість тотальної заборони чи покарання, важливо. Що можуть зробити батьки?
1. Налагоджуйте довірливий контакт.
Підліток має знати: він може звернутися до вас із будь-яким запитанням. Без страху, що його покарають або осудять. Регулярно запитуйте не лише «як справи?», а й «що тебе радує?», «що турбує?»
2. Обговорюйте ризики відкрито.
Поясніть не загальними фразами, а конкретно — що таке напруга 27 000 вольт на лінії електропередач, які травми бувають унаслідок падіння з потяга. Бажано не залякувати, а інформувати. Можна разом переглянути документальні матеріали чи реальні історії.
3. Не ігноруйте тривожні сигнали.
Раптова замкнутість, агресія, нічні прогулянки, незрозумілі травми чи відео з небезпечними викликами — усе це може бути ознакою потенційної загрози. Не сваріть, а з’ясуйте, що відбувається.
4. Заохочуйте здорові форми адреналіну.
Підлітки шукають емоцій. Дайте їм альтернативу: спортивні секції (паркрур, скелелазіння, велоспорт), участь у квестах, поїздки, волонтерство. Це не лише безпечніше, а й формує командний дух і самоповагу.
5. Залучайте спеціалістів.
Психолог може допомогти виявити глибинні проблеми. Особливо, якщо зачепінг — це не поодинокий випадок, а частина ширшої девіантної поведінки.
Замість висновку
Зачепінг — не про героїзм і не про хоробрість. Це — крик. Про брак розуміння, сенсу, підтримки. І найкраще, що можуть зробити дорослі — не ігнорувати цей крик. Бо іноді саме довірлива розмова або спільна прогулянка можуть вберегти життя.
