Хід колективізації
1928 р. – створення першої машинно-тракторної станції (МТС) в
Україні. Основне завдання МТС: виробничо-технічне обслуговування
колгоспів, посилення впливу держави на село.
Листопад 1929 р. – курс на суцільну колективізацію села.
Сталінська колективізація передбачала ліквідацію цілого класу заможних господарів (згодом до них віднесли і середняків), яких називали «куркулями».
Наслідки колективізації: одержано кошти для індустріалізації;
знищення найбільш працездатних селянських господарств; наростання кризових явищ у сільському господарстві; утвердження командної економіки на селі при повному підпорядкуванні колгоспів державній владі. Наслідок політики -
Голодомор 1932–1933 рр.
Суцільна колективізація сільського господарства
Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. і перехід до суцільної колективізації.
Розкуркулення. Доля приватних сільських господарств.
Голодомор 1932-1933 рр. і його наслідки.
Зміни у житті, побуті і психології селян.
Основні поняття:
Голодомор.
Куркуль. Колгоспний лад.
Радгосп.
Трудодень.
Основні дати:
Листопад 1929 р. – постанова пленуму ЦК ВКП(б) про розкукуркулювання.
Вересень 1930 р. – директива ЦК ВКП(б) про прискорення колективізації.
1932-1933 рр. – голодомор.
6.12.1932 р. – запровадження паспортної системи Колективізація — це примусове створення селянських колективних господарств, що призвело до втрати селянами власності на землю і результатів своєї праці.
Причини колективізації
1. Економічні:
•через нестачу зерна в державі;
•потрібний механізм постійного постачання хліба.
2. Політичні:
•колгоспами легше керувати;
•перевести село на соціалістичні рейки;
•наявність передумов для колективізації (націоналізація землі у 1917 р., створення радгоспів,комун у 1919 -1920 рр.)
Методи впровадження колективізації
Силовий тиск та залякування селян.
Опора на комуністів та безземельних селян.
Примусова організація колгоспів.
Ліквідація заможних господарств (розкуркулення).
Заборона залишати село.
Методи впровадження колективізації
Силовий тиск та залякування селян.
Опора на комуністів та безземельних селян.
Примусова організація колгоспів.
Ліквідація заможних господарств (розкуркулення).
Заборона залишати село.
Основні етапи колективізації:
1928р. - Уряд СРСР ухвалив рішення про суцільну колективізацію.
1929р. - Пленум ЦК ВКП(б), сроки колективізації 1931-1932 рр.
1930р. - Примусові заходи колективізації Березень
1930 р. - Постанова “Про заходи по ліквідації куркульських господарств”
2.03.1930р.- Й.Сталін у газеті “Правда” публікує статтю “Запоморочення від успіхів”
1931 р. - Примусові методи колективізації.
1932-1933р. - Завершення колективізації.
Розкуркулення. Доля приватних сільських господарств
У ході колективізації постало питання про долю заможних селян.
Доля куркулів
Категорія:
1)Куркулі,що взяли участь в борьбі з радянською владою.
2)Куркулі,що чинили частковий опір при розкуркулюванні.
3)Куркулі,що не чинили опору розкуркулюванню.
ОЗНАКИ КУРКУЛЬСТВА
використання найманої праці;
пара коней;
використання механічного двигуна в господарстві;
наявність млина, олійниці, кузні, зернотертки, шкуродерні.
Навіть незаможників, що не погоджувалися з колективізацією, назвали «підкуркульниками».
Другий за хронологією Голодомор стався через 11 років після 1921-го. Він виявився найтрагічнішим і перевершив усі Голодомори в Україні у ХХ столітті. Липень 1932 року — на конференції ЦК КП(б)У у Харкові було визначено затверджені московським центром розміри хлібопостачання з урожаю 1932 р. у розмірі 356 млн пудів.
«Закон про п’ять колосків»
7 серпня 1932 року з’явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назвою «Закон про п’ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом’якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. «Законом про п’ять колосків» фактично людям було заборонено володіння їжею.
За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб.
Голодомор 1932—1933 років — акт знищення українського народу, організований керівництвом комуністичної партії шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до смерті українського населення.
Голодомор 1932—1933 років — акт знищення українського народу, організований керівництвом комуністичної партії шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до смерті українського населення.
1. Розкуркулення підірвало економічну базу села, знищило рентабельні господарства.
2. Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, адже весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці.
3. Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність.
4. Унаслідок колективізації вбито одвічне прагнення селянина мати землю та вчитися продуктивно працювати ні ній.
5. У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів розвитку повна незацікавленість селян в ефективній, продуктивній роботі.
6. Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.
7. Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувалося споживання на селі: за 1936 — 1939 pp. до торговельної мережі села надходило товарів в 4,5 разу менше, ніж у,міста (з розрахунку на душу населення).
8. Колгоспна система - це форма закріпачення селянства. Колгоспникам не видавали паспортів і тим самим фактично прикріпили селян до землі, зробили їх державними кріпаками, залишилася середньовічна експлуатація.
Радянська пропаганда:
перевірити свої знання можна за тестом - https://vseosvita.ua/u-2j5l7
