Через воєнні дії в багатьох дитсадках України призупинили освітній процес і запровадили простій. Як оплачують роботу керівника у цей період? Чи може керівник працювати, незважаючи на оголошений простій?
Чи може керівник закладу освіти перебувати у простої та виконувати частину обов’язків: табелювати працівників, подавати звіти, видавати накази про звільнення чи відпустку працівників тощо?
Поняття простою законодавчо зафіксовано в статті 34 КЗпП. Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Отже, головний наслідок оголошення простою — зупинення роботи. Тож якщо керівнику закладу освіти оголошено простій, це означає, що його робота зупинена і він не повинен та не має виконувати свої трудові обов’язки взагалі чи навіть їх частину.
Якщо керівник закладу освіти продовжує виконувати всі або частину своїх обов’язків, значить він виконує роботу, яку потрібно оплачувати відповідно до встановлених умов оплати праці.
Аналогічної думки дотримується й Державна інспекція праці:
Чи може роботодавець вимагати, щоб під час простою працівники виконували свою роботу дистанційно?
Ні, під час простою працівники не виконують своїх обов’язків, передбачених трудовим договором.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавством не визначено, тому визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання розпорядчого документу (наказу або розпорядження).
Якщо роботодавець визначив, що під час простою працівники мають перебувати на робочому місці, то працівники перебувають на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але при цьому не виконують свої посадові обов’язки.
Якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обов’язки, зокрема і за межами адміністративної будівлі роботодавця, — це є роботою (дистанційною або надомною) і підлягає оплаті відповідно до встановлених умов оплати праці.
За матеріалами сайту Державної служби України з питань праці
Отже, якщо робота керівника закладу освіти була зупинена, виконувати свої обов’язки він не те що не повинен, а навіть не має права. Тому всі дії, які здійснив, та документи, які підписав керівник під час оголошеного йому простою, можуть бути визнані нечинними.
З іншого боку, вимоги роботодавця до керівника закладу освіти, якому до того оголосив простій, виконувати всі або частину своїх обов’язків також є неправомірним. Тому керівник закладу може або відмовитися виконувати вимоги роботодавця, або звернутися до суду щодо стягнення з роботодавця неотриманої заробітної плати.
Керівнику встановлено посадовий оклад, визначений на рівні16-го т. р., надбавку за престижність праці 10%. На 0,6 ставки керівник виконує роботу вихователя. Як обчислюють заробітну плату керівнику ЗДО під час простою?
Час простою не з вини працівника, зокрема на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП). Крім того КМУ постановою «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221 надав право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Таким чином, держава встановила мінімальні розміри оплати простою — не нижче від двох третин тарифної ставки.
Окрім норм законодавства оплату простою регламентує Галузева угода між Міністерством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021—2025 роки. Так, у пункті 8.3.3. Угоди сторони рекомендують керівникам закладів та установ освіти і науки забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини, зокрема на період оголошення карантину, в розмірі середньої заробітної плати.
При запровадженні простою роботодавець залежно від наявних фінансових можливостей повинен ухвалити рішення про оплату працівникам за час простою, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Ця оплата може здійснюватися як у розмірі 2/3 посадового окладу, так і у розмірі середнього заробітку або навіть у розмірі заробітної плати, встановленої при тарифікації.
Рішення про розмір оплати ухвалює роботодавець.
Якщо роботодавець ухвалює рішення про збереження заробітної плати на час простою у розмірі 2/3 посадового окладу, то керівнику ЗДО враховують лише посадовий оклад за основною посадою відповідно до штатного розпису (з урахуванням підвищень посадового окладу). Усі інші доплати, надбавки та заробітну плату за виконання педагогічної діяльності на підставі пункту 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993 № 102, не враховують.
Якщо ж роботодавець ухвалює рішення про збереження заробітної плати на час простою у розмірі середньої заробітної плати, то її розмір розраховують відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100.
