Жив-був у лісі Вовк. Його усі боялись, бо був він дуже сильний та злий. Якось Вовк відпочивав під деревом. А неподалік була хатка мишеняти Маніпулі. Того дня у Маніпулі був День Народження і його прийшли привітати всі його друзі. Попили чаю з тортом, а потім затіяли гру. Бігали, гуркотіли і у хаті, і поза хатою. Так галасували, що розбудили Вовка. Той розгнівався, піймав Маніпулю і запитує
ворожо:
- Ти знаєш, хто я такий?
- Знаю, - прошепотів Маніпуля, - ти сильний і могутній.
- Так! – подобрішав Вовк. - Я сильний та могутній. Я – господар у цьому лісі. Нікого не боюся! А ти – маленьке, сіреньке мишеня, що ти можеш?
- Твоя правда, - відповів Маніпуля, - я маленьке, сіреньке мишеня, але я можу тебе колись від біди порятувати.
- Ти? Мене? – Вовк так зареготав, що забув і про Маніпулю, а той тихенько втік подалі від розбишаки.
Минуло кілька днів. Маніпуля ходив лісом, збирав гриби.
- Ось... Ще один грибочок і повний буде кошик! – подумало мишеня і
підійшло ближче до дуба, де помітило великий гриб.
Тільки хотів його взяти, чує, що хтось жалібно так стогне. Придивився
Маніпуля – Вовк! Потрапив бідолашний у пастку, увесь мотузками міцними обмотаний, б’ється, ніяк вирватись не може.
- Не бійся! – гукнув Маніпуля. - Я, маленьке, сіреньке мишеня, визволю тебе! - і перегризло мотузки, якими була обплутана сітка.
- Дякую тобі, Маніпуле! – сказав Вовк. – Ніколи не буду хвалитись своєю силою, бо ніколи не відаєш, коли слабший за тебе виявиться сильнішим і визволить із біди. Виходить, що і ти сильний та могутній, - потис Вовк Маніпулі лапку на прощання.
Запитання до казки:
1. Яка цікава історія відбулася з Вовком та Маніпулею?
2. Чим вихвалявся Вовк?
3. Як поставився Маніпуля до Вовка, коли той потрапив у біду, та чому?
4. Як Ви вважаєте, що могутніше – сила чи розум?
