Ізидора Косач-Борисова (1888-1980) – молодша сестра видатної української поетеси Лесі Українки, яка зробила значний внесок у збереження літературної спадщини своєї родини та розвиток української культури.
Дитинство та освіта
Народилася Ізидора в інтелігентній родині Косачів, де панувала атмосфера любові до української культури та науки. Її батько, Петро Косач, був юристом, а мати, Олена Пчілка – відома письменниця та громадська діячка. Дитинство Ізидори пройшло в оточенні талановитих братів і сестер, серед яких найбільший вплив на неї мала Леся Українка.
Особливі стосунки з Лесею
Ізидора мала особливий зв'язок зі своєю старшою сестрою Лесею. Будучи наймолодшою в родині, вона часто була поруч із хворою сестрою, допомагала їй у повсякденному житті. У своїх спогадах Ізидора описує Лесю як надзвичайно сильну особистість, яка, незважаючи на важку хворобу, ніколи не скаржилась і завжди знаходила в собі сили для творчості та підтримки інших.
Спогади про сестру
У своїх мемуарах Ізидора залишила безцінні свідчення про побут родини Косачів та особисте життя Лесі Українки. Вона детально описала:
Повсякденне життя родини в Колодяжному.
Творчий процес Лесі, її роботу над творами.
Останні роки життя поетеси.
Стосунки Лесі з Климентом Квіткою.
Маловідомі факти з життя родини.
Трагічні сторінки життя
У 1937-1939 роках Ізидора пережила страшні випробування – її було заарештовано за звинуваченням у "антирадянській діяльності". Два роки вона провела у в'язниці НКВС, де зазнала жорстоких допитів та тортур. Цей період залишив глибокий слід у її житті, але не зламав її духу та відданості справі збереження родинної пам'яті.
Життєвий шлях
Ізидора отримала ґрунтовну освіту – закінчила Київську гімназію та агрономічний факультет Київського політехнічного інституту. Працювала агрономом, викладала в сільськогосподарських школах. Після революції 1917 року її життя, як і життя багатьох українських інтелігентів, змінилося докорінно.
Берегиня родинної пам'яті
Особливу цінність становлять спогади Ізидори про Лесю Українку та родину Косачів. У них вона розкриває особистість Лесі не лише як геніальної поетеси, але і як люблячої сестри, дочки, друга. Ізидора описувала, як Леся, незважаючи на хворобу, завжди знаходила час для молодших братів і сестер, читала їм свої твори, розповідала цікаві історії.
Еміграція та останні роки
У 1943 році Ізидора була змушена емігрувати за кордон. Спочатку жила в Німеччині, а потім переїхала до США. Там вона продовжувала працювати над збереженням пам'яті про свою родину, писала спогади, брала участь у культурному житті української діаспори. В еміграції вона активно співпрацювала з українськими науковцями та дослідниками, надаючи їм доступ до родинних архівів та ділячись спогадами.
Значення для української культури
Ізидора Косач-Борисова зробила неоціненний внесок у збереження української культурної спадщини:
Зберегла унікальні документи та матеріали про життя родини Косачів.
Написала цінні спогади про Лесю Українку.
Допомагала дослідникам у вивченні творчості своєї сестри.
Передала багато родинних реліквій до музеїв.
Залишила свідчення про репресії проти української інтелігенції.
Померла Ізидора Косач у 1980 році в США, проживши довге і складне життя, присвячене збереженню пам'яті про свою видатну родину та служінню українській культурі. Її спогади та збережені нею матеріали продовжують служити важливим джерелом для дослідників життя і творчості Лесі Українки та історії родини Косачів.
