Тема 23 ( 16.03)
Тема уроку: Особливості культурного розвитку України
Робота з історичною інформацією
1. Прослухавши текст, передати його суть одним реченням.
Після прийняття Закону «Про мови в Українській РСР» поступово, насамперед у сільській місцевості, розширилася мережа україномовних шкіл. 1993 р. у них навчалося 60 % всіх учнів країни. Дуже повільно відбувалося переведення на українську мову діловодства в організаціях і установах. Спостерігалося небажання багатьох представників керівної еліти втілювати в життя Закон «Про мови в Українській РСР», що гальмувало процес національно-культурного відродження українського народу. Часто мовна проблема в Україні ставала розмінною монетою в політичній боротьбі.
2. Опрацювати тексти й відповісти на запитання.
Зі статті Ю. Жука про державну мову, 2005 р.
«Державна мова — це інструмент злагоди, єднання всіх громадян держави навколо загальнодержавних проблем, це інструмент добробуту й захисту інтересів громадян держави... Знати державну мову, шанувати й захищати її — життєва необхідність для кожного громадянина України тому, що мова обслуговує потужний ринок інформаційно-інтелектуальних товарів, вартість яких вже дорівнялася вартості всіх інших товарів (літаків, вагонів, зерна тощо). Якщо суспільство не користується в повному обсязі державною мовою, воно зазнає колосальних економічних, політичних, духовних та інтелектуальних втрат...»
Запитання
1. Яку роль, на думку вченого, відіграє державна мова у суспільстві?
2. Чи погоджуєтесь ви з автором документа? Чому?
3. Сформулюйте власну позицію щодо мовної проблеми в Україні?
Із основ законодавства України про культуру, 1992 р.
«Основними принципами культурної політики в Україні є: визнання культури як одного із головних чинників самобутності української нації та національних меншин, які проживають на території України; ...орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інтересами; ...гарантування свободи творчої діяльності, невтручання в творчій процес з боку держави, політичних партій та інших громадських об’єднань; ...доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина; забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян».
Запитання
1. Які принципи культурної політики були задекларовані в документі?
2. Яке враження вони на вас справляють? Чи могли вони бути реалізовані? Чому?
3. Чи можуть вони бути реалізовані зараз? Свою думку поясніть.
Відповідно до закону, на розвиток культури виділялося 8 % від національного доходу. Однак економічна криза не давала змоги належним чином задовольняти потреби культурного розвитку. Звільнившись від ідеологічного тиску, українська культура опинилася у залежності від джерел фінансування, адже в умовах ринкової економіки держава була не в змозі виділяти необхідні кошти на підтримку української мови, літератури й культури загалом. На час здобуття незалежності в Україні понад 90 % зайнятого населення мали середню або вищу освіту. Проте освіта вимагала модернізації. 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про освіту».
Робота з історичним джерелом
• Опрацювати текст і відповісти на запитання.
Із листа до редакції
«Ми, жителі села Гришки Деражнянського району, просимо допомогти нам зберегти школу в нашому селі. Тут навчалося майже 150 учнів сіл Гришки та Згар, а влітку постійно працював районний піонерський табір. Тепер усе занедбане, у класах холодно, приміщення руйнується. Тож багато батьків змушені вже з першого класу відправляти школярів у сусідні Радівці, за 3-4 кілометри».
Запитання
1. Які труднощі постали перед школою с. Гришки?
2. Як ви вважаєте, йдеться про виключну ситуацію чи це досить типове явище? Поясніть.
Протягом 90-х років, коли відбувалося падіння престижу педагогічних професій, педагоги мали низьку зарплату, яку до того ж постійно не виплачували, значна частина вчителів середніх і вищих навчальних закладів пішли з освіти. Кабінет Міністрів 1993 року розробив програму «Освіта», якою було передбачено перебудову системи освіти з урахуванням політичних, економічних і духовних змін у суспільстві.
Робота з історичною інформацією
• Опрацювати тексти і відповісти на запитання.
Історики В. Баран та В. Даниленко про реорганізацію наукової галузі в незалежній Україні
«Йшло перегрупування наукових сил. Створено міністерство України у справах науки і технологій, стала діяти Українська наукова асоціація (УНА), покликана сприяти відродженню української науки та виведенню її на світовий рівень. Засновані Академія наук вищої школи, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук, Академія мистецтв, Академія правових наук, низка інших галузевих академій. Виник ряд дослідних інститутів та центрів як громадських об’єднань науковців, наукових товариств».
Запитання
1. Які зміни відбулися в організації наукових досліджень?
2. Порівняйте інформацію 1 та 2-3. Яких саме змін зазнала наука за часів незалежності?
3. До яких наслідків призвели ці зміни?
Робота з історичними джерелами
• Опрацювати текст і відповісти на запитання.
З інтерв'ю режисера Ю. Ільєнка журналісту газети «Київський телеграф»
«...Ви знаєте, скільки було зроблено фільмів за роки незалежності України? 400! І їх ніхто не бачив! Питання: чому? Тому що вони штучно відірвані від глядача. Сьогодні в Україні діє близько 150 кіноекранів. А знаєте, скільки в 90-ті роки було, коли зруйнували систему кінофікації? 25 тисяч! Тобто фільм міг потрапити практично в кожне село. ... чому, скажіть, я останні 14 років повинен дивитися лише на американський світ? Хоча інколи треба дивитися таке кіно: американське, французьке, всяке. А коли демонстративно знищують своє — це називається «окупацією». А я не хочу жити на окупованій території!...»
Запитання
1. Із якими труднощами зіткнулося кіномистецтво у 90-ті роки — на початку XXI століття?
2. Що називає Ю. Ільєнко «окупацією»?
3. Чи погоджуєтесь ви з ним? Чому?
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати параграф 30
Тема 22 ( 11.03)
Тема уроку: Дострокові президентські вибори 2014 р. Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Бойові дії на сході України ( квітень 2014-2016 рр.) Мінські угоди та « Норманська четвірка».
У травні 2014 р. відбулися вибори Президента України. Перемогу в першому турі здобув П. Порошенко. Слідом, у жовтні 2014 р. були проведені позачергові парламентські вибори, що відбувалися за змішаною виборчою системою. До Верховної Ради 2014 р. потрапили: «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч», «Опозиційний блок», Радикальна партія Олега Ляшка та «Батьківщина». Прем’єр-міністром було обрано Арсенія Яценюка.
Події на сході України у 2014 р.
|
Дати |
Подія |
|
12 квітня 2014 р. |
Група офіцерів СБУ потрапила в засідку бойовиків — загинув офіцер «Альфи». Це був перший офіційний випадок збройного зіткнення між силами АТО й незаконними збройними формуваннями |
|
24 квітня 2014 р. |
Розпочався перший штурм Слов’янська |
|
11 травня 2014 р. |
У Донецькій і Луганській областях відбулися псевдореферендуми «про суверенітет» |
|
22 травня 2014 р. |
У бою під Волновахою загинули 18 українських військових, 32 отримали поранення |
|
Дати |
Подія |
|
26 травня 2014 р. |
Українські підрозділи закріпилися в районі Донецького аеропорту |
|
Станом на 8 червня 2014 р. бойовики утримували практично всю промислову агломерацію, включно з Донецьком і Луганськом. Тоді північна межа контрольованих ополченням територій проходила по лінії Червоний Лиман — Сіверськ — Сєверодонецьк — Станично-Луганське. Західна і південна межі проходили по околицях міст Дружківка — Костянтинівка — Дзержинськ — Авдіївка — Донецьк — Старобешеве — Комсомольське. У Маріуполі готувалося повне зачищення міста від сепаратистів |
|
|
20 червня 2014 р. |
Був опублікований Указ № 548/2014 Президента України П. Порошенка «Про План мирного врегулювання ситуації в східних регіонах України». Однак домогтися реального припинення бойових дій не вдалося |
|
1 липня 2014 р. |
П. Порошенко оголосив про припинення одностороннього перемир’я. МЗС України заявив, що за час перемир’я терористи 108 разів нападали на сили АТО, загинули 27 військовослужбовців |
|
У липні 2014 р. перемоги були на боці українських вояків |
|
|
23 серпня 2014 р. |
Кордон України перетнули російські війська. У результаті цього угруповання українських військ в районі Іловайська було оточене, противник вийшов до Маріуполя, деблокувавши Луганськ і відкинувши українські війська до Сіверського Дінця |
Важливим досягненням для України стало підписання 2014 року з Європейським Союзом Угоди про асоціацію. Вона засвідчила поступову інтеграцію України до ЄС і визначила стратегію розвитку України.
Робота з поняттям
Нормандський формат— тип зустрічей у чотиристоронньому форматі Україна — Німеччина — Франція — Росія щодо розв’язання збройного конфлікту на сході України у 2014-2016 рр.
Назва формату походить від зустрічі глав цих чотирьох держав, котра вперше відбулася 6 червня 2014 року, у містечку Бенувіль, що в Нормандії (Франція), у межах відзначення 70-річчя операції «Оверлорд» та відкриття так званого другого фронту Другої світової війни.
Наступна зустріч у такому ж форматі відбулася 16-17 жовтня в Мілані (Італія). Обидві зустрічі не ознаменувалися якимись суттєвими домовленостями.
Третя зустріч відбулася 11-12 лютого 2015 року в Мінську (Білорусь).
На переговорах у Берліні 19 жовтня 2016 р. було погоджено питання розробки «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей. У цій дорожній карті має бути дві складові: послідовності кроків для імплементації Мінських угод, а також гарантії виконання цих кроків.
Позиція України полягає в тому що виконання безпекових умов, припинення вогню, виведення іноземних військ, дотримання режиму розведення військової техніки, забезпечення безперешкодного доступу представників ОБСЄ, звільнення заручників мають передувати переходу до виконання політичної частини.
Домашнє завдання.
1. Опрацювати параграф 29
2. Підготувати доповіді на теми:
- Досягнення української науки за роки незалежності.
- Спортивні досягнення українців за період незалежності.