Тема уроку: Наш край 1945-1991 рр.
- Буковина в повоєнні роки.
Після Другої світової війни відбулося укладення мирного договору союзниками з Румунією у Парижі 10 лютого 1947-го року та інші повоєнні міжнародні акти, які затвердили кордон між СРСР і Румунією. Румунія отримала угорську частину Трансильванії. Натомість Румунія передавала СРСР Бессарабію та Буковину Північну. На території Бессарабії було створено Молдавську РСР, а Північна Буковина увійшла до складу УРСР. Остаточне закріплення політичних і територіальних підсумків Другої світової війни відбулось 1975-го року Гельсінськими угодами.
У повоєнний період територію області покинули близько 33 тисяч осіб. Значну частину місцевого населення було примусово депортовано у східні райони УРСР та СРСР. Водночас край поповнювався переселенцями з інших регіонів СРСР, переважно партійними, комсомольськими та профспілковими функціонерами, фахівцями народного господарства, кваліфікованими робітниками, військовими пенсіонерами. 1946-го року до Чернівецької області прибуло понад 53 тисячі осіб. У 1946–1947 роках прибуло 318 родин реемігрантів з Франції, Румунії та Болгарії. Водночас мешканці Буковини, особливо некваліфіковані, змушені були виїжджати за оргнаборами на відбудову промисловості у східні райони України, де працювали на важких і некваліфікованих роботах. Це призвело до змін у етнічному складі населення й почало процес зросійщення населення Чернівців та інших міст регіону.
У жовтні 1947-го року було досягнуто середньомісячного довоєнного випуску продукції регіону. Наприкінці 1940-их—початку 1950-их років у Чернівцях було побудовано авторемонтний завод, «Емальпосуд», м'ясокомбінат, деревообробний комбінат тощо.
В 1956–1958 роках на Буковині було споруджено понад 20 нових підприємств: Чернівецький завод калібрування насіння кукурудзи, 4 цегельні заводи, Чернівецький завод залізобетонних виробів, Чернівецький хлібокомбінат та ін. На кінець 1950-их років промисловість стала провідною галуззю економіки краю. Валова продукція промисловості 1958-го року перевищила валову продукцію сільського господарства у 1,3 рази, 1960-го року — в 1,5 рази, а 1965-го року — в 1,7 рази.
Продовжувався активний розвиток освіти зокрема, та соціально-культурної сфери взагалі. 1944-го року було створено Чернівецький медичний інститут. Крім того відкрито велику кількість середніх, середніх-спеціальних навчальних закладів, низку професійно-технічних училищ. Будувались нові мікрорайони, дитячі садочки, поліклініки, лікарні та інші об'єкти соціально-культурного побуту.
Після відновлення радянської влади на Буковині знову розпочались масові репресії проти місцевого населення, було проведено колективізацію сільського господарства, яка переважно завершилась 1949-го року. Поряд з цим відбувались значні позитивні зрушення у економічному, культурному та освітньому розвитку регіону.
З часом все очевидніше ставало, що радянська система є утопічною. Економіка все більше деградувала, населення зубожіло. Планова економіка перетворила державу у країну дефіциту. Це в свою чергу породжувало корупцію. Нічим не зміг зарадити й курс на перебудову. Не завжди продумана, а інколи й авантюрна індустріалізація, тотальна мілітаризація економіки тощо завдавали значної шкоди екології та позначились на здоров'ї людей. 1986-го року світ здригнувся від Чорнобильської катастрофи, від якої потерпіло чимало буковинців. Повністю забрудненими виявились деякі населені пункти області. 1988-го року обласним центром пройшла хвиля масових захворювань на алопецію невідомої етіології. В області почали активно формуватись екологічні організації. Все активнішими ставали українські громадські патріотичні організації. 1989-го року було створено крайову організацію НРУ, обласне об'єднання Товариство української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», чернівецьку філію Української Гельсінської спілки тощо. 1990-го року група громадсько-культурних діячів Буковини на чолі з Володимира Старика ініціювала відновлення діяльності товариства Український Народний Дім у Чернівцях.
Поряд з цим, Буковина народила плеяду видатних діячів культури та мистецтва державного та світового значення: легенду українського кінематографу Івана Миколайчука, видатного оперного співака Дмитра Гнатюка, одного з основоположників української естрадної музики Володимира Івасюка, видатних виконавців Назарія Яремчуку, Павла Дворського, Софію Ротару, Іво Бобула, Лілію Сандулесу та багато інших. Таке багатство краю на таланти було однією з причин організації на буковинській землі першого національного фестивалю української пісні Червона Рута, який пройшов в Чернівцях у вересні 1989-го року.
- Визначні події Буковини 1945-1991 рр.
- 1945 — засновано Чернівецький міський палац дітей та юнацтва;
- 1945 — видано альманах «Буковинський Кобзар»;
- січень 1945 — розпочав діяльність Буковинський ансамбль пісні і танцю України;
- 3 січня 1945 — почала виходити Заставнівська районна газета «Голос краю»;
- 8 січня 1945 — почала виходити Глибоцька районна газета «Новий день»;
- 15 березня 1945 — відновлено навчання у Вижницькому художньо-промисловому училищі (нині — коледж прикладного мистецтва);
- 3 лютого 1945 — почала виходити Кельменецька районна газета «Рідне слово»;
- 19 квітня 1945 — створено перший літературно-меморіальний музей Ю.Федьковича в Чернівцях;
- 26 вересня 1945 — засновано Чернівецький державний будівельний технікум;
- 1946–1947 — голодомор на території Чернівецької області, масові репресії мирних громадян з боку органів НКВС, створення колективних селянських господарств;
- 1948 — засновано обласний ендокринологічний диспансер;
- 23 квітня 1949 — створено Чернівецький текстильний комбінат;
- 1950 — в смт. Лужани Кіцманського р-ну організовано першу в області жіночу тракторну бригаду;
- 1951 — закладено Чернівецький машинобудівний завод;
- 1954 — Чернівецькому облмуздрамтеатру присвоєно ім'я Ольги Кобилянської;
- 1955 — засновано Новоселицьке медичне училище (нині — медичний коледж Буковинської державної медичної академії);
- 1956 — створено Чернівецьку державну обласну сільськогосподарську дослідну станцію;
- 1957 — споруджено Літній театр парку культури і відпочинку ім. М.Калініна (нині — ім. Т.Шевченка);
- 1958 — створено Чернівецьке відділення Спілки письменників України;
- 1959 — створено Чернівецьке відділення Спілки журналістів України;
- 1961 — введено в дію Чернівецький телецентр;
- 1 січня 1964 — створено швейне виробниче об'єднання «Трембіта»;
- 1966 — стала до ладу нова телевізійна студія;
- 1966 — збудований готель «Буковина»;
- 1966 — почав функціонувати філіал Київського торгово-економічного інституту (нині — Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ);
- 1966 — у м. Вижниця засновано вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка»;
- 1967 — засновано газету «Молодий буковинець»;
- 1968 — засновано музей Чернівецького медичного інституту (нині — Буковинського державного медичного університету);
- 1968 — засновано ВАТ «Кварц»;
- 1969 — засновано народний театр оперети у Чернівцях;
- 13 вересня 1970 — вперше прозвучала пісня «Червона рута» В.Івасюка;
- 1974 — у смт. Путила відкрито музей-садибу Ю.Федьковича;
- 1974 — створено Путильську фабрику з переробки вовни;
- 1976 — створено Чернівецьку харчосмакову фабрику;
- 1977 — створено музей народної архітектури та побуту;
- 1981 — відкрито Чернівецький ляльковий театр;
- 1981 — розпочато спорудження Дністровської ГЕС;
- 1988 — створено кооператив «Калібр» (Заставнівський район);
- 1988 — відкрився Чернівецький художній музей;
- 1988 — засновано Чернівецький міський клінічний пологовий будинок № 2;
- 1988 — масові захворювання чернівчан на алопецію невідомої етіології. Формування в області незалежних екологічних організацій;
- 1989 — створено Товариство єврейської культури ім. Е.Штейнбарга);
- 1989 — створено крайову організацію Народного Руху України та «Зелений Рух Буковини»;
- лютий 1989 — створено обласне об'єднання Товариства української мови «Просвіта» ім. Т.Шевченка;
- 27 березня 1989 — у Чернівцях створено філію Української Гельсінської Спілки;
- травень 1989 — створено Товариство румунської культури імені М.Емінеску;
- 20 червня 1989 — підписано угоду про побратимство Чернівців і Солт-Лейк-Сіті (США);
- 17 — 24 вересня 1989 — у Чернівцях проведено Перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута»;
- 1990 — створення низки обласних організацій політичних партій національно-демократичного спрямування;
- 19 червня 1990 — створено госпрозрахунковий міський торговий центр «Калинівський ринок» (нині — Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок»);
- 23 серпня 1990 — відроджено газету «Час»;
- листопад 1990 — засновано газету «Чернівці»;
- грудень 1990 — засновано Союз Українок Буковини (СУБ);
- 1991 — відкрито музей-садибу І.Миколайчука в с. Чортория Кіцманського р-ну;
- 1991 — підписано угоду про побратимство м. Чернівців з м. Саскатун (Канада);
- 1991 — засновано «Буковинський журнал»;
- 1991 — відроджено газету «Czernowitzer blatter»;