Історія України ( група № 24)

Тема 17 (17.03)

Тема уроку: Внутрішньополітичне та економічне становище УРСР. Масовий голод 1946-1947 рр. Зміцнення тоталітарного режиму.

1. Адміністративно-територіальні зміни.

Заміщення на посаді народного комісара зовнішніх справ УРСР ініціативного О. Корнійчука Д. Мануїльським. квітень 1945-Україна співзасновниця ООН; Питання про повоєнні кордони України постало ще на Тегеранській (1943) та Ялтинській (1945) конференціях глав урядів трьох держав антигітлерівської коаліції — СРСР, США, Великобританії. Радянське керівництво наполегливо домагалося закріплення кордону за так званою «лінією Керзона». Це гарантувало об’єднання українських земель у складі УРСР і юридично закріплювало входження до України західних областей, у тому числі й тих, що перебували в її складі в 1939— 1941 рр. Але це не влаштовувало Великобританію та США.

Робота з підручником

Опрацювати параграф 1 та підготувати інформацію.

• 1. Врегулювання відносин з Польщею.

• 2. Врегулювання відносин з Чехословаччиною.

• 3. Врегулювання відносин з Румунією.

За результатами роботи здобувачі освіти складають хронологічні таблиці.

Установлення кордону з Польщею

Дата	Подія

Установлення кордону з Ч ехословаччиною

Дата	Подія

Установлення кордону з Румунією

Дата	Подія

Завдання

1. Які зміни в адміністративно-територіальному устрої УРСР відбулися у повоєнний період?

2. Покажіть на карті території, які увійшли до складу УРСР після підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною та Румунією.

3. Покажіть територію УРСР у повоєнний період. Порівняйте її з територією сучасної України. Зробіть висновки.

Робота з документом

Із маніфесту першого з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз'єднання з УРСР (26 листопада 1944 р.)

Завдання до документа

• Проаналізуйте рішення І з'їзду Народних Комітетів Закарпат­ської України та дайте їм оцінку.

Таким чином, після закінчення війни вперше за багато століть фактично всі українські землі увійшли до складу Української РСР. Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія визнали нові політичні реалії, підтвердивши в міжнародних актах згоду змінити свої кордони на користь Радянського Союзу. Завершення формування сучасної території України відбулося у 1954 р. Цього року відзначалося 300-річчя Переяславської угоди( антипольський союз Росії та України, протекторат царя над Україною) і країною прокотилася широка і гнучка пропагандистська кампа­нія. ЦК КПРС оприлюднив 13 «тез», у яких доводилась непо­хитність «вічного союзу» українців із росіянами. Центральною подією ювілейних урочистостей стало передання Криму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради, мотивуючи своє рі­шення спільністю економіки, територіальною близькістю та тіс­ними господарськими та культурними зв'язками між Кримом та Україною, прийняла указ «Про передачу Кримської області зі складу РСФСР до складу УРСР». Як зазначалось, акт є «свідчен­ням дружби російського народу».

2. Особливості повоєнної відбудови .

Попри те, що наслідки війни для України були жахливими, на звільнених від загарбників територіях одразу ж розпочиналася відбудова народного господарства. Як нам відомо, визволення території радянської України в кордонах 22 червня 1941 р. завершилося 8 жовтня 1944 р.( станція Лавочне Дрогобицької обл) Утім, її облаштування розпочалося задовго до цього дня.

Якими ж були перші кроки відбудови?

Розпочинається демілітаризація та реконверсія економіки УРСР

Словник

Демілітаризація — це роззброєння; у міжнародному праві — ліквідація арсеналу, військових укріплень і споруд.

Реконверсія — переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво цивільної продукції.

Особливості процесу перебудови:

1. Серпень 1946 р.- відновлення п ‘ятирічного плану. Це був 4-й п’ятирічний план, який передбачав:

• першочергове відновлення промисловості групи «А»( важкої промисловості, транспорту, енергетики, будівництво нових заводів);

• відбудову легкої промисловості і сільського господарства;

• відродження культурно-освітньої сфери.

Цей закон передбачав розв’язання всіх поставлених завдань винятково за рахунок власних сил і ресурсів. СРСР відмовився від плану Маршала.

Завдання

1. Які зміни у житті країни були здійснені керівництвом під час переходу до мирного життя?

Джерела перебудови:

1.Реперації з Німеччини та її союзників.

2.використання праці вязнів ГУТАБу і військовополонених

Ентузіазм населення

4.Експорт сировини.

5.С/г:

-відновлення МТС (державне підприємство в СРСР, що забезпечувало колгоспи сільськогосподарською технікою.) в яких не вистачало техніки, запчастин.

-збільшення норм хлібозаготівлі(планова заготівля державою хліба в зерні)

-підвищення податків, примусові позики (спосіб отримати у тимчасове користування або гроші, або майно.)

6.Залучення селян до примусових робіт з відбудови міст

7. Грошова реформа 1947 р

За роки четвертої п'ятирічки народне господарство України в основному було відбудовано.Значною мірою були реконструйовані основні потужності чорної металургії Донбасу й Придніпров'я. До ладу стали металургії заводи «Азовсталь», «Запоріжсталь», Макіївський ім. С. Кіров Краматорський і Єнакіївський.. Україна знову стала однією з провідних індустріальних країн Європи. Вона випередила у виплавленні чавуну Великобританію, Західну Німеччину та Францію , а за видобутком вугілля була майже на рівні Західної Німеччини.Разом з тим в економіці УРСР, як і всієї економіці СРСР, не проводилася необхідна модернізація, що здійснювалася в західних країнах; кращі сили і ресурси відволікалися на прискорене будівництво підприємств військово-промислового комплексу; значно відставала відбудова підприємств легкої і харчової промисловості (1950 р. вони досягли лише 80 % довоєнного рівня).Зростання виробництва сільськогосподарської продукції було досягнуто не тільки за рахунок збільшення капіталовкладень, але й у результаті безжальної експлуатації сільських жителів.

3.Голод 1946–1947 рр. Зміни в житті та побуті населення.

Запитання

1) Скільки разів українцям довелося пережити голод за роки ра­дянської влади?

2)Поясніть різницю між поняттями «голод» і «голодомор».

3) Пригадайте, які наслідки мав голодомор 1932—1933 рр. Чому його визнали геноцидом проти українського народу?

Об’єктивні причини: посуха, неврожай, зменшення посівних площ, нестача техніки і брак робочої сили, експорт владою зерна до Європи.

Суб’єктивні: високі плани заготівлі, пепресії 7 серпня 1932 р. – « Закон про п’ять колосків»

Закон «про п'ять колосків» - Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року, який передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшувальних обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». На літо 1933 року за цим законом було засуджено 150 000 осіб. Зокрема, засуджували дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.

Домашнє завдання

На основі параграфа 2 підручника заповніть таблицю.

Голод 1946–1947 рр. в Україні

Причини голоду	Масштаби	Дії влади	Наслідки

Тема 16 ( 11.03)

Тема уроку: Внутрішньополітичне й економічне становище УРСР.

Внутрішньополітичне та економічне становище УРСР
Внутрішньо-політичне становище	• Відновлення режиму одноосібної влади Й. Сталіна, культ особи якого досяг апогею. • Відсутність в Україні будь-якої самостійної політики. • Заміна національних кадрів у радянському та партійному апараті вихідцями з Росії та інших республік СРСР. • Відсутність демократії та свобод громадян. • Зловживання владою. • Відновлення репресій (пік репресій в Україні припав на 1947 р.). • Підпорядкування політичному центру діяльності перших секретарів ЦК КП(б)У: М. Хрущов (1943—1946 рр. та 1948—1949 рр.); Л. Каганович (1947 р.); А. Мельников (1950—1953 рр.)
Економічне становище	• Початок відбудови народного господарства вже в умовах завершення війни. • Відновлення інфраструктури: мостів, залізниць, електростанцій, ліній електропередач тощо. • Серпень 1946 р. — прийняття Верховною Радою СРСР четвертого п’ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства на 1946—1950 рр. • Першочергова відбудова важкої промисловості, транспорту та енергетики. • Великі масштаби збитків, завданих війною; значно більші масштаби відбудовчих робіт, ніж у будь-якій іншій країні Європи. • Проблема капіталовкладень: відмова від плану Маршала, розрахунок лише на внутрішні резерви. • Нестача робочої сили, особливо кваліфікованої. • Ускладнення процесу відбудови голодом 1946— 1947 рр.

Відбудовчі процеси в господарстві
Промисловість	• Початок відбудови важкої промисловості. • Розвиток важкої промисловості за рахунок легкої, сільського господарства, науки і культури; значне відставання у розвитку легкої промисловості. • Посилення диспропорції в розвитку економіки на користь воєнно-промислового комплексу (ВПК). • Повільне впровадження досягнень науково-технічного прогресу (підприємства працювали за старими технологіями, висока енерго- та матеріаломісткість виробів тощо). • Відновлення роботи 22 доменних, 43 мартенівських печей і 46 прокатних станів тощо. • Початок функціонування реконструйованих металургійних заводів «Азовсталь», «Запоріжсталь», Краматорський, Єнакіївський тощо.
	• Поповнення промислового потенціалу республіки низкою нових підприємств. • Питома вага вироблених в Україні найважливіших видів продукції промисловості в загальносоюзному обсязі. • Приділення в роки п’ятої п’ятирічки (1951—1955 рр.) особливої уваги розвитку паливно-енергетичної, металургійної, машинобудівної галузей; будівництво Каховської ГЕС; зростання обсягів видобутку вугілля, нафти, газу. • Важливий чинник, що впливав на успіх відбудови — ентузіазм народу (90 % працюючих охоплені різними формами соцзмагання)
Сільське господарство	• Надзвичайно складні умови відбудови сільського господарства (скорочення посівних площ, поголів’я худоби, нестача робочих рук, техніки). • Фінансування за залишковим принципом; мізерні капіталовкладення (7 % від загального обсягу асигнувань). • Покладення на повоєнне село виконання таких завдань: забезпечення потреб промисловості в сировині, вирішення проблеми постачання міст продовольством, вирощування достатньої кількості сільськогосподарської продукції для експорту її до країн Східної Європи. • Важке становище селян: мізерна оплата праці, високі податки на підсобне господарство, відсутність паспортів у селян, невиплата пенсій тощо. • Посилення тиску на село, використовуючи традиційні командні методи: • 1946 р. — кампанія в справі ліквідації порушень колгоспного статуту з метою наведення жорсткого порядку; • 21 лютого 1948 р. — указ Верховної ради СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадянський, паразитичний спосіб життя»; • 1950 р. — початок кампанії укрупнення колгоспів, яка ніяких позитивних результатів не принесла. • У роки п’ятої п’ятирічки (1951—1955 рр.) значно більше уваги приділялось розвитку сільського господарства. • Вересень 1953 р. — пленум ЦК КПРС, який констатував кризовий стан сільського господарства та започаткував низку реформ в аграрному секторі: збільшення капіталовкладень у сільське господарство; забезпечення кадрами МТС; списання заборгованості колгоспів; збільшення заготівельно-закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію; створення умов для розвитку особистого підсобного господарства (зменшення податків, їх тверда сума та відповідність розмірам господарства). • Лютий—березень 1954 р. — початок освоєння цілинних земель (з України до Казахстану та Сибіру була направлена значна кількість людських і матеріальних ресурсів)

Домашне завдання

Опрацювати параграф 2.