Індустріалізація — процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості, переважно важкій та енергетиці.
Імпортозамінна індустріалізація — створення промислової бази, яка забезпечила умови для заміни імпортної промислової продукції продукцією власного виробництва.
Політика індустріалізації — політика, спрямована на створення важкої промисловості. Уперше була схвалена більшовиками в грудні 1925 р. на ХІV з’їзді ВКП(б). Вони вважали, що для побудови соціалізму необхідне створення якісно нових виробничих сил, важливою частиною яких повинна стати промисловість. Розвиток останньої розглядався ними як засіб подолання відсталості, ліквідації залежності від імпорту машин з ворожих капіталістичних країн і створення армії.
Індустріалізація була головним завданням перших п’ятирічних планів.
Акцент робився на розвиток гірничодобувної, металургійної, машинобудівної і хімічної промисловості.
До кінця 1930-х рр. завдяки індустріалізації СРСР перетворився на індустріально-аграрну країну, посівши друге місце у світі і перше в Європі за обсягами виробництва.
Мета | Подолання економічної відсталості Забезпечення економічної незалежності Створення економічної бази для зміцнення обороноздатності країни Створення економічної бази побудови комунізму (соціалізму) |
Термін проведення | 1927/1928 — кінець 1930-х рр. (перша, друга і третя п’ятирічки) |
Характер | Імпортозамінна |
Джерела | Доходи державного сектору економіки Доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю. Збільшення експорту сировини і сільгосппродукції за кордон «Ножиці цін» між промисловою продукцією і сільгосппродукцією Націоналізація промисловості. Ліквідація приватного сектору економіки (згортання непу) Скасування конвертації червінців. Інфляція Збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат Подовження робочого дня Колективізація. «Розкуркулення» Примусові державні позики Праця в’язнів Трудовий ентузіазм. Стаханівський рух Підвищення цін на винно-горілчані напої Продаж за кордон національно-культурних цінностей Антирелігійна кампанія. Пограбування церков Збільшення прямих і непрямих податків Запровадження карткової системи розподілу продуктів і предметів першої необхідності. Зниження життєвого рівня населення |
Наслідки індустріалізації | |
Позитивні | Негативні |
Досягнення економічної незалежності. Перетворення СРСР на могутню індустріально-аграрну державу. Укріплення обороноздатності країни, створення могутнього ВПК. Підведення технічної бази під сільське господарство. Розвиток нових галузей промисловості, будівництво фабрик і заводів. Ліквідація «аграрного перенаселення». | Створення замкненої економіки, яка сама себе забезпечує (автаркія). Створення можливостей для здійснення воєнно-політичного керівництва та укріплення соціальної бази сталінської диктатури. Зменшення розвитку виробництва товарів повсякденного вжитку. Формування політики суцільної колективізації. Стимулювання екстенсивного розвитку економіки. Перекачування коштів із села в місто. Ліквідація «куркульства». Одержавлення сільськогосподарського виробництва. Відволікання величезних коштів від розвитку сільськогосподарського виробництва. Відчуження селян від власності й результатів праці, ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва. Масова «втеча» селян із місць постійного проживання, дефіцит робочої сили на селі. |