Паритет сил між Тимчасовим урядом і Українською Центральною Радою (УЦР)
Пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом
Прихильність лідерів УЦР до ідеї автономії України
Передумови прийняття
Переговори делегації Тимчасового уряду (М. Терещенко, О. Керенський, І. Церетелі) з представниками УЦР у Києві (10 липня (29 червня) - 16 (3) липня 1917 р.)
Домовленості були оформлені Тимчасовим урядом як постанова «Про національно-політичне становище України», а УЦР як Другий Універсал, датований 16 (3) липня 1917 р.
Основні положення
УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали на території України, тим самим перетворившись на представницький орган краю
УЦР повинна була виділити зі свого складу Генеральний Секретаріат, який буде представлено Тимчасовому уряду і затверджено як носій найвищої виконавчої влади в Україні
УЦР у згоді з національними меншинами повинна була підготувати закон про автономний устрій України, що буде затверджено Установчими зборами
УЦР матиме своїх представників при кабінеті військового міністра, генеральному штабі й верховному головнокомандуючому; не заперечувалося здійснення українізації військових частин
УЦР під тиском об’єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки Тимчасовому уряду:
відмовлялася від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських установчих зборах;
не окреслювалася територія, на яку поширювалася влада Центральної Ради і Генерального Секретаріату;
не уточнювалися повноваження Генерального Секретаріату
Наслідки прийняття Другого Універсалу
Липнева криза Тимчасового уряду
Виступ самостійників (полк ім. П. Полуботка під керівництвом Майстренка, Осадчого, Кващенка) у Києві 17 (4) — 22 (9) липня 1917 р. Виступ було придушено
Падіння авторитету УЦР
Історичне значення Другого Універсалу
Виявив негативну позицію російських демократів щодо українського питання, незважаючи на їхні попередні заяви
Став ще одним кроком до становлення автономії України