В сучасному світі стільки інструменів для якісного, феєричного уроку, що навіть не перелічити. Довіра, зворотній зв`язок, активність, рівність поглядів, експерименти - принципи інтерактивного навчання.
Та що робити, коли внутрішній ресурс вчителя не обирає активність, а дитина не обирає зворотній зв`язок? Єдиний вихід, на мій погляд, - знайти баланс між цими противагами:
1) Кожна людина має своє місце сили та джерела натхнення. Коли я"наповнюю" власну чашу ентузіазму, дітям це відчутно. Тожі з`являється і активність, і навіть бажання експериментувати, де саме діти є експериментаторами.
2) Коли вчитель наповнений внутрішнім ресурсом, енергією, відчуває задоволення від самого процесу, учнівський зв`язок теб незабариться.
Тож, дорогі вчителі, пам`ятаймо, що наш внутрішній світ як той інтерактивний урок - випаде один елемент і процеси вже не ті.
Яким чином Ви поповнюєте власний ресурс? Поділіться власними думками у коментарях)
