Курси, вебінари, семінари, які навчать вас навчати за три кроки, різноманітні марафони, наставництво, унікальні авторські методики та кейси... Сьогодні поговоримо про інфоциганство в освіті.
Інфоциганство — це явище, коли люди або організації продають інформаційні продукти (курси, тренінги, вебінари, книги, консультації), які не мають реальної цінності або користі, але презентуються як щось надзвичайно корисне й необхідне. Головна мета інфоциганства — не допомогти чи навчити, а заробити гроші, використовуючи яскраву рекламу, маніпулятивні техніки продажу та експлуатацію потреб аудиторії.
Цей термін виник через схожість з циганами, які в стереотипному уявленні «продають повітря» або намагаються щось нав’язати, спекулюючи довірою людей. Інфоцигани, однак, не працюють із фізичними товарами, а «продають» знання або обіцянки успіху.
Як це виглядає у сфері освіти?
Інфоциганство в освіті — це явище, коли псевдоексперти, використовуючи привабливі обіцянки і яскраві презентації, продають неякісний або непотрібний освітній продукт. Воно стало серйозною проблемою для освітян, які прагнуть вдосконалювати свої знання і навички, але часто стикаються з недобросовісними пропозиціями. За гучними заявами про «унікальні методики» або «сучасні інструменти для вчителів» часто ховається відсутність реального змісту, практичної користі і професійного досвіду.
Суть інфоциганства проста: створити ілюзію цінності. Курси, тренінги, вебінари, які обіцяють перевернути уявлення про освіту, часто виявляються поверхневими або й зовсім непотрібними. Вчителі, які шукають натхнення чи відповіді на реальні професійні виклики, іноді стають заручниками цієї системи, витрачаючи час і гроші на інформацію, яка не має жодного практичного застосування.
Ви бачили ці усміхнені обличчя педагогів, просвітлених новими унікальними ідеями, у фейсбуці та інстаграмі? Вам нічого не нагадує? Памʼятаєте ,були такі збіговиська серед учасників фінансових пірамід? А далі вони це виставляли в соцмережах в перемішку зі своїм "лакшері" життям. Один з таких заходів для вчителів мені обійшовся в декілька тисяч. Усе б нічого, прикольно, весело, гарні фоточки... Але далі, коли я повернулася додому, я подумала: що це було, а головне - для чого? Відчуття, що тебе надурили, не покидало. У перших своїх дописах я говорила про те, що детально розповім про ці марафони, але думаю, що навіть не буду витрачати на це час. Просто не ведіться на пусті обіцянки. Якщо вам нема чим зайнятися і у вас є зайві гроші, то можна з цікавості піти, але нічого нового і унікального ви там не дізнаєтеся, просто прикольно проведете час із колегами, яких через брак часу не маєте можливості інакше бачити. Але я б обрала інакший формат посиденьок.
Ще яскраві приклади інфоциганства в освіті:
«Унікальні авторські методики» без наукової основи.
Часто можна зустріти рекламу курсів, які обіцяють кардинально змінити підходи до навчання за кілька занять. Наприклад, тренінги про «універсальну методику викладання для всіх предметів», що не базується на жодних дослідженнях. У реальності такі методики переважно складаються з загальних рекомендацій, які можна знайти у вільному доступі. Це, знаєте, таке собі відкривання Америки. Не витрачайте на це гроші.
Тренінги від псевдоекспертів
Часто тренінги для вчителів проводять люди, які не мають досвіду роботи в освіті, але добре володіють технікою самопрезентації. Вони розповідають про мотивацію, управління класом чи використання технологій, але їхні поради відірвані від реальності звичайної школи. Зізнавайтесь, було? Було і не раз, упевнена. Я відвідала такі збіговиська декілька разів і зрозуміла, що більше цьому не піддамся.
Платні вебінари без практичної користі
Масштабно рекламуються платні вебінари, які обіцяють навчити «секретам» сучасного викладання, але насправді лише повторюють базові знання або загальні фрази. Після таких заходів вчителі отримують сертифікати, які не мають реального значення, але вимагають значних витрат. У мене теж є декілька таких сертифікатів, які ілюструють, що я повелась на пусті обіцянки.
Фальшиві курси з діджиталізації
Діджиталізація освіти — це взагалі модна тема, яку часто експлуатують інфоцигани. Наприклад, пропонуються курси зі створення «інтерактивних уроків», які насправді лише навчають користуватися безкоштовними сервісами, доступними кожному. При цьому ціна таких курсів може бути завищеною, а зміст не приносить реальної цінності. Знаєте, один курс, що я пройшла, навчав створювати презентації за допомогою ШІ в додатку, який коштує 45 доларів на місяць. Якраз для українського вчителя, правда?
«Магічні» поради для успішних учнів
Деякі тренінги обіцяють навчити вчителів «робити кожного учня відмінником» або «виховувати мотивацію на підсвідомому рівні». Такі програми часто базуються на псевдонаукових ідеях, які не мають доказової бази, але активно рекламуються через соцмережі. Взагалі не звертайте на таке уваги. Навіть я (зі своїм непереборним бажанням постійно щось вивчати) на це не повелася.
Непотрібні сертифікати
Інфоцигани часто акцентують увагу на сертифікатах, які вчитель отримає після проходження курсу. Хоча такі сертифікати рідко визнаються офіційно, їх подають як головний стимул для проходження навчання. Я зіштовхнулася з цим, коли перевіряла сертифікати учителів перед педрадою. У них не було вказано кількості годин підвищення кваліфікації або субʼєкта ПК. Звертайте на це увагу, дивіться зразок сертифікату, який повинен відповідати певним вимогам, щоб його затвердила педагогічна рада.
Нав’язування курсів як «обов’язкових»
Деякі організатори освітніх заходів поширюють інформацію, що їхні курси є обов’язковими для проходження чи що вони «рекомендовані Міністерством освіти». Це вводить вчителів в оману і змушує їх брати участь у сумнівних тренінгах. Це взагалі класика. Звертайтеся до ваших заступників і питайте їх, які курси ви повинні пройти обовʼязково і в якій кількості, усе інше - ваше особисте бажання.
Це не всі приклади успішного успіху, який обіцяють "продавці повітря". Є ще спеціальні курси для репетиторів в інстаграмі, марафони для тих, хто хоче сьогодні казково розбагатіти у сфері освіти, методичні кейси для вчителів у фейсбуці, які не варті особливої уваги, але коштують досить дорого.
Щоб уникнути пасток інфоциган, вчителям важливо перевіряти кваліфікацію спікерів, зміст програми та її практичну користь. Освітній розвиток має бути не про красиві обіцянки, а про реальний професійний прогрес.
Причина успіху інфоциганства в освіті — брак якісних альтернатив. Освітянам не завжди доступні дійсно корисні і перевірені програми професійного розвитку. Часто вчителі просто не мають часу на детальний аналіз або не знають, як відрізнити якісний контент від пустих обіцянок. Це і створює сприятливе середовище для тих, хто хоче заробити на необізнаності.
Щоб не потрапити в пастку, важливо дотримуватися кількох принципів.
По-перше, критично оцінюйте будь-яку пропозицію. Досліджуйте, хто стоїть за курсом чи тренінгом: чи має автор практичний досвід і відповідну кваліфікацію.
По-друге, звертайте увагу на реальні відгуки. Відгуки, які виглядають занадто ідеально, часто є частиною маркетингу.
І найважливіше — задавайте собі питання: чи допоможе цей продукт вирішити конкретну проблему, яку я маю в своїй професійній діяльності?
Якісна освіта — це результат наполегливої праці, досліджень і аналізу, а не обіцянок «успіху за три кроки» від "продавців повітря". Учителям потрібно не тільки вчити, а й вчитися, але робити це свідомо і обережно. Лише так можна уникнути пасток інфоциганства і знайти дійсно цінні ресурси для свого розвитку.
P.S. Хотіла б щиро порекомендувати платформу для самоосвіти, яку обрала для себе, де працюють дійсно практики освітньої сфери, а навчання є зазвичай безкоштовним. Це Всеосвіта. Дякую, розробники, що даєте можливість навчатися, спілкуватися, ділитися досвідом і думками.
