1. Хто такий Ігор
Ігор Рюрикович — князь Київської Русі з 912 по 945 рр.
Син Рюрика, останнього варязького правителя з початкової династії.
Був ще малолітнім, коли після смерті батька владу тимчасово взяв на себе Олег Віщий (882–912).
Після смерті Олега Ігор почав правити самостійно.
Чоловік княгині Ольги, батько Святослава.
2. Початок правління (912–920-ті рр.)
Ігор успадкував велику, але неоднорідну державу, у якій багато племен зберігали автономію й лише платили данину Києву.
Продовжив політику зміцнення влади князя, але мав менше харизми та дипломатичної гнучкості, ніж Олег.
Уже на початку правління почалися повстання підлеглих племен, особливо древлян та уличів.
3. Військові походи
Війни з печенігами
У середині X ст. на південні кордони Київської Русі почали тиснути кочовики — печеніги.
Ігор вів з ними бої, намагаючись утримати контроль над шляхом «із варяг у греки».
Походи на Візантію
941 р. — перший похід на Константинополь:
Візантійці застосували “грецький вогонь”, що знищив більшість руського флоту.
Поразка змусила Ігоря відступити.
944 р. — другий похід:
Завершився мирним договором, менш вигідним, ніж угоди Олега.
Русь отримала право торгувати в Константинополі, але з певними обмеженнями.
4. Внутрішня політика
Ігор намагався збільшити надходження данини з підлеглих племен.
Використовував систему “полюддя” — щорічного збору данини особисто князем та його дружиною.
Це спричиняло напруження, особливо серед племен, які вважали розміри данини надмірними.
5. Загибель князя Ігоря (945 р.)
945 р. Ігор вирушив збирати данину з древлян.
Древляни виконали вимогу, але князь вирішив повернутися й збільшити данину (за словами літописця — за жадібністю дружини).
Розгнівані древляни схопили Ігоря та стратили:
За легендою, його прив’язали до двох зігнутих дерев, які потім відпустили — ті розірвали князя.
Після смерті владу взяла його вдова, княгиня Ольга, яка жорстоко помстилася древлянам.
6. Значення правління Ігоря
Зміцнив військові сили Київської Русі, але не досяг таких дипломатичних успіхів, як Олег.
Його правління показало небезпечність надмірного податкового тиску на підкорені племена.
Смерть Ігоря стала поштовхом до реформ княгині Ольги, які упорядкували збір данини (введення “погостів” і “уроків”).
