Рада знову вас бачити, мої любі читачі!
Сьогодні я б хотіла поговорити про методику Нікітіних, можливо хтось з вас вже чув про них. Зараз я детальніше вам про них розповім , а також про їхню методику, якіпобси та мінуси.
Борис і Олена Нікітіни – просто батьки, які виховали сімох дітей і 17 онуків. Борис Павлович Нікітін закінчив військово-повітряну академію, вийшов у відставку і почав наукову і педагогічну діяльність.
Його дружина, Олена Олексіївна, закінчила педагогічний інститут. З моменту народження першої дитини ними було зроблено багато сміливих вчинків, що свого часу викликали багато суперечок. Сім'я Нікітіних втілювала в життя ідеї про значення раннього тренування розуму і тіла. Вони чесно і відкрито писали про стосунки в сім'ї, не приховуючи труднощів, ділилися способами їх подолання.
В основі системи Нікітіних лежать насамперед праця, природність, близькість до природи і творчість. Діти – господарі собі, своїх вчинків та розпорядку. Батьки ні до чого не примушують їх, лише допомагають розбиратися в складних життєвих і філософських проблемах. Дорослі підштовхують, а не випереджають дітей, вступають з ними в діалог. Головним завданням виховання, на думку Нікітіних, є максимальний розвиток творчих здібностей підростаючої людини і її підготовка до життя.
Основні принципи:
По-перше, свобода творчості дітей на заняттях. Ніяких спеціальних тренувань, зарядок, уроків. Діти займаються скільки хочуть, поєднуючи спорт з усіма іншими видами діяльності.
По-друге, легкий одяг і спортивна обстановка в будинку: спортивне знаряддя входить у повсякденне життя дітей з самого раннього дитинства, стаючи для них природним середовищем проживання, нарівні з меблями та іншими домашніми речами.
По-третє, батьківська небайдужість до того, що і як у малюків виходить, участь дорослих у дитячих іграх, змаганнях, та й взагалі – в самому житті дітей.
У батьків повинна бути тільки одна мета: не заважати розвитку дитини, а допомагати їй, не тиснути на дітей у залежності від своїх бажань, а створювати умови для подальшого їх розвитку, орієнтуючись на самопочуття і бажання дітей.
ПЕРЕВАГИ МЕТОДИКИ
діти: Мають стійкий до багатьох захворювань імунітет. Навіть якщо організм підкосила інфекція або вірус, він набагато швидше, без ускладнень впорається з цим. Допитливі, прагнуть до чогось нового, хочуть отримати нові знання. Завжди готові до будь-яких життєвих труднощів, не бояться помилитися, швидше знаходять правильний вихід з будь-якої ситуації. Інтелектуально розвинені і культурно утворені.
НЕДОЛІКИ МЕТОДИКИ
Дитина сама вибирає, чим йому займатися. У школі це істотно позначається на його успішності, адже в вивчення нецікавих для нього предметів він не заглиблюється. Система передбачає тісний контакт дітей з батьками, позбавляючи їх можливості спілкуватися і розвиватися разом зі своїми однолітками. Це може привести до того, що їх коло спілкування стає обмеженим.
