- Діти, у якій країні ми живемо? (Україна).
- Яка столиця нашої країни? (Київ).
- Якою мовою люди розмовляють у нашій країні? (українською).
- Так. Найбільше в нашій країні люди розмовляють українською.
А що таке «Мова»!
Отже тема нашого сьогоднішнього заняття " Рідна мова материнська". Чи знаєте ви, що 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Ми з вами поговоримо про її красу і багатство.
Народ говорить, що "буква до букви – складається слово, а слово до слова – звучить рідна мова".
Т. Г. Шевченко писав:
Ну що б, здавалося, слова,
Слова та голос, більш нічого.
А серце б’ється й ожива,
Як їх почує…
Ти поспішаєш у ясній обнові,
Як пісня, линеш рідне слово.
Ти наше диво калинове
Кохана материнська мово!
Що в цьому вірші описує Т. Шевченко?
Отже, в цьому вірші Т. Шевченко описує нашу мову.
Яка вона? (рідна, кохана, материнська, калинова).
Як у кожної людини є одна мама, так мова рідна – лиш одна. Людина може знати дві, три або більше мов, але рідною залишається материнська мова.
Діти, а чи потрібна нам мова? (Так)
Для чого?(Щоб спілкуватись з іншими людьми)
А як себе почувають люди, які не мають мови? (Вони не можуть розмовляти, передавати свої почуття словами).
Цікавинка.
Діти, а чи знаєте ви, скільки мов на землі?
Вчені нараховують близько 5 тисяч мов. З усіх мов добре вивчені лише 500. І 1400 мов перебувають на межі вимирання. Наша мова належить до високорозвинених мов світу. Вона посідає 2 місце після італійської за своєю мелодійністю.
Ось послухайте якою є наша мова.
Ніжна, мила, світанкова,
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна, барвінкова
Українська мова.
Діти, якими словами описано нашу мову?
Але не тільки у віршах поети описували нашу мову, а й оспівували у піснях.
Пісня «Українська мова».
Гра "Вірно чи невірно"
Мова – це найдорожчий скарб, який треба берегти. Та, на жаль, наша байдужість призводить до її занепаду. Забруднюють нашу мову і суржики, тобто неправильні слова.
Давайте перевіримо, чи правильно ви розмовляєте і пограємо у гру «Правильно чи не правильно»
Я вам буду зачитувати слова, а ви, якщо не правильно, будете мене виправляти.
· Закрити двері – зачинити двері.
· Понятно – зрозуміло.
· Я жду тебе – я чекаю на тебе.
· Тоже – теж.
· – Мешкає на вулиц
Гра «Живі слова».
ЗБИРАЄ БІЛКА ГОРІХИ
ЧОВЕН ПО ПЛИВЕ РІЧЦІ
ДО ЙДУТЬ ШКОЛИ УЧНІ
Гра "Ланцюжок". (М'яч)
А зараз ми з вами пограємо у гру «Ланцюжок». Ви будете передавати один одному м’ячик і при цьому говорити слово на ту букву, на яку закінчується попереднє слово.
Гра "Що є в мові".
-Я буду задавати вам питання, відповіді на які заховались у словах.
Що їв касир під час обіду?
Як називалась водойма, де купалась Марічка?
Що побачив мотоцикліст попереду?
Що побачив Карлсон, що спав на даху?
Яку страву любить тракторист?
КЛІП РІДНА МОВА
Казка про мову.
Колись, дуже давно, жив на землі народ. Було це сильне, красиве і могутнє плем’я. Вони дружно працювали, вирощували врожаї, рибалили, полювали, розводили худобу. Заможно жили ці люди. Та була у них одна велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості і любові, тому посмішка рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі.
Багато років тому цей народ образив добру фею-Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти.
Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не повернеш, помилки не виправиш.
У тому племені, по-сусідству, жили дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима, та хлопчик, який чудово грав на сопілці. Хлопчик часто заходив до сусідів, щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслухалася його грою.
Бачачи, як тяжко горює їхній народ без мови, діти самі теж переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів.
Хлопчик надумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним. Та як же вони обізвуться до Мови, як скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їхнє прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитись через гру на сопілці. І полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.
Діти довго шукали фею. Знайшли її серед величезного поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від пахощів цих квітів запаморочилася голова у дітей, а з вуст полилася пісня. Діти показали свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівних, запашних, різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла Мову людям.
З низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем’я Мову. Радості не було меж. Вдихнули люди аромат чарівних квітів... і заговорили, заспівали від щастя. З того часу бережуть вони слова-квіти, шанують Мову, як найбільший, найкоштовніший скарб.
Про що розповідається у цій казці? А хто відшукав фею-Мови? (хлопчик і дівчинка)
Чому люди почали шанувати Мову? (тому, що вони б не змогли розмовляти з іншими людьми).
Література
https://naurok.com.ua/pozaklasniy-vihovniy-zahid-mova-moya-solov-na-198776.html
