Козацтво — славна сторінка нашої історії. Народ, не маючи своєї державності, створив регулярні збройні сили, які боронили його від численних ворогів. Козаки були в обороні земель й віри українського народу.
У запорожців були ватажки гетьмани, кошові отамани, яких обирали на козацькій раді. Під Новий рік кожен козак намагався прийти на Січ, щоб бути присутнім на виборах нової козацької старшини, так і на всіх новорічних святах. У такі дні Січ нагадувала ярмарок, ніж військову столицю. Рада збиралася на майдані на звук січових литавр. А далі починались справжні запорізькі вибори. Козаки вигукували імена кандидатів. Обирали того, на чийому боці була більшість голосів. За давнім звичаєм козаки проявляли свою згоду, кидаючи вгору шапки.
Рада козацька вирішувала все:
Разом гетьманів на ній вибирали,
Разом, відвагу, порядність – ось це
Радо орли – козаки шанували.
Хтось із уславлених козаків вручав новообраному отаману три речі. Перша – булава, як символ влади.
Булава – це влади знак,
Що втрима в руках не всяк.
До тієї булави Треба, друже, голови!
В кошового булава
Рік всього в руках була.
А тоді на Раді він
Звіт тримав з усіх сторін:
Як багато зробив справ,
Слави чим Січі додав.
У другій половині XVII ст. Запорозька Січ залишалася могутнім бастіоном української державності.
У другій половині XVII ст. Запорозька Січ була значною військовою силою в боротьбі проти чужоземних загарбників — Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства.
Активну боротьбу проти польсько-шляхетської й турецько-татарської агресії на українські землі вів кошовий отаман запорожців І. Сірко.
Боротьба запорожців із турецько-татарськими загарбниками мала велике значення в ослабленні Кримського ханства і султанської Туреччини.
Іван Сірко (1605 (1610) - 1680 рр.)
У боротьбі проти Речі Посполитої, турків і татар прославився отаман Іван Сірко як безстрашний воїн і талановитий військовий керівник. У 1663 р. його вперше обрано кошовим отаманом. До 1670 р. він обирався на цю посаду вісім разів. Очолювані ним загони запорожців здійснювали успішні походи на Правобережну Україну та Кримське ханство. Усю свою діяльність і неабиякий талант полководця Іван Сірко спрямував на збереження незалежності Запорозької Січі.
Іван Сірко активно виступав проти:
• політики І. Виговського на союз із Річчю Посполитою;
• Ю. Хмельницького після підписання ним Слободищенського трактату з Річчю Посполитою;
• у 1664 р. спільно з московськими військами вів воєнні дії проти Правобережного гетьмана Павла Тетері;
• претендента на гетьманську булаву П. Суховія;
• П. Дорошенка після підписання ним союзу з Туреччиною;
• обрання гетьманом Лівобережної України І. Самойловича. Неодноразово І. Сірко брав участь у походах проти Кримського ханства і Туреччини, звільняв полонених і захоплював багату здобич, на чолі запорожців побив турків і татар у 55 битвах. У 1672 р. царський уряд вислав І. Сірка до Сибіру (м. Тобольськ) за те, що той виступив проти обрання гетьманом Лівобережної України царського ставленика І. Самойловича, утім, змушений був повернути його назад, бо турецько-татарські орди становили велику загрозу на півдні.
Султан Мехмед IV у листі запропонував козакам здатися добровільно. Відповідь запорожців увійшла в історію як «Лист запорозьких козаків турецькому султану», який увіковічений у знаменитій картині І. Рєпіна. Лист від імені запорожців підписав І. Сірко. Про подвиги кошового отамана І. Сірка народ складав пісні, легенди, думи. Своїми подвигами він звеличив Січ, на своїй булаві ніс народові волю. До таких героїв, як І. Сірко, шана вічно житиме в нащадках великих лицарів, славних запорожців.
Друга річ - невеличка шкіряна торбинка з грудочкою землі. Це робилося на знак того, щоб отаман пам’ятав про святість своєї Батьківщини. Третя річ, яку отримував ватажок, була цеглина, яку використовують при будівництві хати, щоб захистити родину, яка в тій хаті мешкає. Так отаман повинен був захищати і підтримувати кіш у належному стані.
Козацькі Гетьмани, Кошові Отамани і Полководці (XVI-XVIIIст.)
Презентація на тему "Україна-Гетьманщина"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-ukra-na-getmanschina-1280.html
Обрання І. Виговського гетьманом.
По смерті Богдана Хмельницького в серпні відбулась рада, на якій гетьманом до повноліття Юрія було обрано Івана Виговського. А вже у жовтні він був обраний гетьманом на постійній основі. Він прагнув продовжити зовнішню політику Богдана Хмельницького, а у внутрішній політиці прагнув задовольнити інтереси старшинської верхівки:щедрі дарунки земель. Така політика викликала обурення незаможного козацтва, яке вилилось у повстання під проводом полтавського полковника Мартина Пушкаря та кошового отамана Запорозької Січі Якова Барабаша яких таємно підтримувала Москва. Для придушення цього повстання Виговський використав татар, а розрахувався ясиром з Полтавщини. Така подвійна гра східного сусіда змусила Виговського піти на зміну зовнішньополітичного курсу – розпочати переговори з поляками. А поляки тільки цього і чекали, вони пропонують вигідні умови повернення під протекторат Речі Посполитої.
День українського козацтва
