«Реалізація компетентнісного підходу на уроках в середній та старшій школі»
Про функціональну неграмотність почали замислюватися на Заході десь в 80-х роках минулого століття. Проблема полягала в тому, що незважаючи на повальну грамотність, люди не розумнішали, а все гірше справлялися з професійними обов'язками. Кілька досліджень показали, що хоча люди формально вміють читати і писати, вони не розуміють сенс прочитаної книги або інструкції, не можуть написати логічно зв'язний текст.
Люди, які страждають функціональною неграмотністю дізнаються слова, але не вміють декодувати мову, знаходити в ній художній сенс або технічну користь. Тому читачі і глядачі з них нікудишні - вони вважають за краще саму грубу і прямолінійну поп-культуру. Деякі дослідники вважають, що функціональна неграмотність гірше навіть звичайної безграмотності, оскільки вказує на більш глибокі порушення в механізмах мислення, уваги і пам'яті.
Поява функціональної неграмотності в розвинених західних країнах співпало з першими відчутними кроками даних держав до переходу в інформаційне суспільство. Знання і талант швидко орієнтуватися в незнайомому середовищі стали критеріями соціального зростання індивіда. У MIT (як ви пам'ятаєте, там навчався сам Гордон Фрімен), був створений графік ринкової вартості співробітника залежно від просування за двома шкалами.
Перша - вирішення рутинних, повторюваних дій, відтворення, проста посидючість. А друге - вміння виконувати складні операції, які не мають готового алгоритму. Якщо людина здатна знаходити нові шляхи вирішення завдання, якщо вона може на основі розрізнених даних побудувати працюючу модель, то вона є функціонально грамотною. Відповідно, функціонально неписьменні люди пристосовані тільки до праці касирів і двірників, і то під наглядом. Вони непридатні до евристичної діяльності.
Функціональна неграмотність, зрозуміло, формується не тільки в дитинстві. Вона може наздогнати і цілком дорослу людину, яку поглинула рутина монотонного існування.
Дорослі та люди похилого віку втрачають навички читання і мислення, якщо вони не потрібні їм в повсякденному житті.
Адже ми в школі та університеті теж проходимо мільйон всього. А скажімо, хімію я взагалі не пам'ятаю, математика - так-сяк, про історію без вікіпедії під рукою взагалі соромно говорити. На щастя, я поки що не розучилася організовувати маленькі прості слова в гігантські навколонаукові тексти.
Треба визнати, що ми живемо в світі функціонально неписьменних людей. Я не хочу сказати, що він створений ними, але багато в чому він створений для них.
Давайте займемося вивченням функціональної неграмотності на практиці, а саме, вичленуємо її головні властивості і ознаки.
1) Функціонально неписьменні громадяни уникають складних завдань, заздалегідь впевнені у провалі, не мають мотивації братися за більш складні завдання, повторюють одні й ті ж системні помилки.
2) Такі люди часто намагаються відмовитись від будь-яких інтелектуальних завдань, посилаючись то на нежить, то на зайнятість, то на втому.
3) Чесно зізнаються, що не люблять читати.
4) Просять інших людей пояснити їм зміст тексту або алгоритм задачі.
5) Спроби читання пов'язані з суворою фрустрацією і небажанням цього робити. При читанні стрімко виникають психосоматичні проблеми: можуть розболітися очі, голова, відразу з'являється бажання відволіктися на щось більш важливе.
6) Наші функціонально безграмотні при читанні часто артикулюють губами або навіть озвучують прочитане.
7) Відчувають труднощі при виконанні будь-яких інструкцій: від вправ з шейпінгу до ремонту ядерного реактора.
8) Невміння вибудовувати і задавати питання після прочитання матеріалу. Не можуть повноцінно брати участь в дискусіях.
9) Дуже помітна різниця між зрозумілим на слух і зрозумілим від читання.
10) На проблему, викликану власним нерозумінням, реагують або вивченої безпорадністю, або наїздом на оточуючих, так як не до кінця розуміють, хто ж все-таки має рацію, а хто винен.
Додаткова складність в тому, що навик читання і письма має прямий зв'язок з умінням виробляти будь-який інформаційний контент. Фактично, відповідає за креативність в мережевому розумінні терміна.
(http://www.welldone.org.ua/funktsionalnaya-negramotnost-bich-nashego-vremeni/
вікіпедія та ін. відкриті Інтернет-джерела)
З досвіду роботи
1. Одним з найважливіших аспектів уроку я вважаю розвиток критичного мислення учнів.
Сучасній людині необхідно вміти не тільки опановувати інформацію, але й критично її оцінювати, осмислювати, застосовувати. І тому у свою практичну діяльність я почала вводити елементи технології розвитку критичного мислення.
Мета цієї технології – розвивати розумові навички учнів, необхідні не тільки у навчанні, але й у звичайному житті (уміння приймати зважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні сторони явищ тощо).
Учням цікаво з’ясувати, що вони «знають - хочуть дізнатися – дізналися» про рослинний світ, хімічні речовини, або особливості успадкування ознак організмами; такий метод, як ромашка Блума дає можливість творчо підійти до вивчення теми, розкрити в собі дослідника, задіяти емоційну складову уроку; порівняння по різним категоріям, порівняння явищ та порівняння об’єктів готують учнів до аналізу життєвих ситуацій, інформації тощо. Такий спосіб підсумовування вивченого матеріалу, як сенкан при розмірковуванні над поняттями хімії та біології дає змогу учням виділити головне, ключові поняття матеріалу, створити нібито «хмаринку хештегів», та ще й попрактикуватись в українській мові.
2. В рейтингу експертів Всесвітнього економічного форуму в Давосі ключові навички, які знадобляться для успішної кар’єри в 2020 році порівняно з 2015 деякі навички трансформувалися, або змінили своє положення. Так, навичка, що знаходиться на 5ому місці змінилася з “Уміння вести переговори” на “ Взаємодія з людьми”. Навичка “Уміння формувати власну думку та приймати рішення” перемістилася з 8ої позиції на 7му. Також додалася навичка “Гнучкість розуму (вміння швидко переключатися з однієї думки на іншу)”. Це свідчить, що виховання м'яких навичок є одною з найважливіших завдань сучасної школи. Працюємо відповідно до реалізації у 2017–2018 навчальному році теми “Формування «м’яких» навичок (soft skills) європейського рівня шляхом психологізації інтегрального простору школи від Егоцентричного «Я» до Гармонійного «Ми»”.
М’які навички можна розвивати як на уроках, так і за допомогою студійних занять, тому основні напрямки роботи в студії "Розвитку мислення та ПІЗА-тестів – «Навчаємось для життя»" такі:
Розв'язання тестових завдань за зразками ПІЗА | Розвиток просторового мислення - робота з ізометричним папером | Міні-тренінг з навичок командної роботи "Танцюючі чоловічки" | Сторітеллінг |
Метою міні-тренінгу з командної роботи я вважаю розвити навички роботи в команді, взаємодіяти в рамках як більшого так і меншого колективу, вміння домовлятися, приймати рішення, вміння швидко адаптуватися в умовах зміни завдання та місця в групі.
Очікуваний результат: учні краще пізнають себе, вчаться проявляти як лідерські навички, так і навички «відомого», якщо це підвищує загальний результат групи; учні адаптуються до ситуації, що змінюється, вчаться слухати один одного, приймати спільне рішення, розвиваються комунікативні навички.
Основні функції сторітеллінга у навчально-виховному процесі: (За матеріалами https://www.ar25.org/article/storitelling-yak-efektyvnyy-variant-neformalnogo-navchannya.html)
· Пропагандистська.
Це інструмент переконання учнів та батьків, що дозволяє надихнути їх, надихнути на новий складний проект, ініціативу і т. п.
· Об’єднуюча.
Історії служать інструментом розвитку колективної культури, спільної ідентичності спільноти.
· Комунікативна.
Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях.
· Інструмент впливу.
Сторітеллінг розширює арсенал засобів мотивації учнів, учителів, батьків, зміцнює репутацію лідерів.
· Утилітарна.
У ряді випадків це найпростіший спосіб донести до інших зміст завдання або проекту.
Отже, сторітеллінг – це спосіб передачі інформації через розповідання історій. Людство займалося цим весь час: казки, міфи, легенди.
Чому ж зараз до сторітеллінгу така увага?
· Сьогодні спілкування все більше йде у віртуальному середовищі. Реальне спілкування стає предметом розкоші, таким собі мистецтвом, якому треба знову навчати дітей та дорослих, і до якого необхідно повертатися.
· В епоху надлишку товарів і послуг більшою популярністю буде користуватися товар з історією. Є просто молочний шоколад, але приємніше їсти шоколад, до складу якого входить молоко корів, які паслися на залитими сонцем альпійських луках.
На заняттях зі сторітеллінгу учням пропонувалося розповісти 1) історію власною участю, яка будувалась би зі стандартних частин: вступ, основні події, завершення (важливе правило – не використовувати слів-паразитів); 2) розповісти видуману історію про персонажа (жеребкування): придумати йому ім’я, короткі відомості про дитинство, де він живе та чим займається в даний час; 3) розвити історію персонажа (жеребкування). Дуже яскравим було заняття «Що я зробив для досягнення мети?». Учні потрапили в ігрову ситуацію, де одержали завдання як співробітники (кожен окремої) компанії та не змогли його виконати. Вони наводили від трьох до п’яти дій по завданню та до трьох пропозицій для успішного виконання справи.
Додаток 1
Робота в команді: ключові фактори успіху
За матеріалами сайту http://toplutsk.com/articles-article_726.html
Командна робота відноситься до розряду особливих випадків делегування повноважень і відповідальності. В умовах традиційної структури завдання і пов`язані з нею повноваження покладаються на власника робочого місця. Об`єднана компетенція членів групи повинна забезпечувати вирішення завдань і досягнення цілей, які визначені діапазоном повноважень, покладених на команду.
Команда може складатися зі співробітників одного або різних рівнів і підрозділів компанії. У період роботи у складі команди всі її члени мають рівні права і виконують випливаючі з цілей і завдань команди обов`язки. Для роботи до команди не має значення, яку посаду займає співробітник на підприємстві. У рамках команди всі співробітники мають рівні позиції.
Права та обов`язки членів команди служать, з одного боку, основою організації роботи в рамках команди, а з іншого - базисом для оцінки здібностей учасників до такої форми роботи.
Обов`язки члена команди
Кожен учасник команди зобов`язаний направити свої сили, знання і можливості на досягнення поставлених перед командою цілей. При цьому він не повинен, слідувати егоїстичним міркуванням, приховувати ідеї і рішення, необхідні команді, для їх подальшого використання на основному місці роботи.
Кожен член команди зобов`язаний вільно висловлювати свої думки з виниклих проблем без огляду на зобов`язання, які пов`язують його з керівником за основним місцем роботи.
Ніхто з учасників командної роботи не повинен ставити свою активність в залежність від ставлення групи до його рекомендацій. Більш того, кожен член команди повинен бути готовий підкоритися рішенню більшості, навіть якщо це рішення суперечить його власним ідеям.
Виключення складає той випадок, коли в команді, на думку одного з її членів, виникла особлива ситуація, за яку він не хоче нести відповідальність. У цьому випадку «особливу думку» має знайти відображення в протоколі.
Кожному члену команди слід бути лояльним по відношенню до колег. Він не повинен інформувати про зміст дискусій і рішеннях команди сторонніх осіб або використовувати ці рішення в особистих цілях.
Кожен член команди зобов`язаний ставитися до інших її учасників як до рівноправних партнерів. Він повинен об`єктивно аналізувати їх ідеї і висловлювати по них свою точку зору.
Толерантність і взаємна повага є найважливішими умовами успішної роботи в команді.
Кожен член команди зобов`язаний інформувати інших про все, що їм необхідно знати для виконання поставлених перед командою задач.
Жоден з членів команди не може перешкоджати співпраці її учасників по причині власних симпатій та антипатій.
З метою підвищення ефективності співпраці кожен член команди повинен намагатися встановити хороші ділові відносини з іншими учасниками команди.
З перерахованих обов`язків випливають права члена команди.
Права члена команди
Вільно висловлювати свою думку і вимагати її перевірки.
Вимагати встановлення конфіденційних, що не підлягають розголосу, довірчих відносин. Думки, які він висловив під час роботи в команді, не повинні стати відомі третім особам. Співробітник не може наражатися на небезпеку через ідеї, висловлених ним у процесі роботи в команді.
Отримувати об`єктивну і повну інформацію від інших членів команди.
Вимагати, щоб висловлені ним думки використовувалися іншими членами команди на стороні тільки в тому випадку, якщо це не завдає шкоди виконанню поставлених перед командою задач або якщо на це було отримано спеціальний дозвіл.
Вимагати, щоб у процесі роботи в команді дотримувалися принципи коректної поведінки.
Відповідальність при роботі командою
Команда як єдине ціле несе відповідальність за все, що вона робить і не робить.
Команда домовляється про те, що спільну відповідальність несуть всі її члени, навіть якщо вони спочатку висловлювали сумнів. Вони не можуть дистанціюватися від прийнятого командою рішення, посилаючись на свої заперечення.
Якщо команді з певного питання не вдається досягти єдності, то рішення приймається більшістю голосів. У цьому випадку меншість може внести до протоколу «особливу думку». Надалі воно підкоряється більшості і працює на основі прийнятого рішення. У цьому випадку вказані особи, хоча і не відповідають за прийняте рішення, але несуть відповідальність за подальші загальні результати роботи, отримані на основі цього рішення. Незгода окремих членів із загальним рішенням не звільняє їх від відповідальності за можливі наслідки.
Якщо команда більшістю голосів приймає рішення, що окремі її члени вважають неприпустимою помилкою, за яку вони не хочуть відповідати, то вони повинні чітко заявити про це колективу команди. У цьому випадку інформується «начальник» команди, який приймає рішення про можливе виключення зі складу команди відповідної особи або про набір нової команди.
На практиці справа часто доходить до так званого «роздоріжжя» - ситуації, коли необхідно вирішувати, в якому з двох напрямків необхідно рухатися далі. Якщо сама команда не в змозі знайти вихід, то «начальник» повинен або вирішити, за яким із двох шляхів йти, або сформувати дві команди для роботи по кожному з напрямків.
Лідер команди відповідає за результати роботи і тією ж мірою, як і будь-який рядовий член команди. За правильну організацію роботи, якою він займається в рамках своєї діяльності в команді, він відповідає перед колективом. Подвійна відповідальність лідера перед командою і замовником суперечила б суті його положення всередині команди.
Для вирішення завдань, що виходять за рамки звичайного процесу колегіального співробітництва в рамках існуючої організаційної структури, вищий керівник або керівництво фірми зобов`язані створити відповідну команду і оформити це документально. Таку команду, створену на постійній основі, слід розглядати як новий підрозділ. Він не може бути сформований одним з керівників. Прийняття відповідного рішення входить до компетенції керівництва фірми або підпорядкованого йому органу.
Спеціально створена команда розпускається, як тільки вона виконає поставлені завдання. Якщо при цьому мова йде про команду, яка була організована керівництвом фірми або іншим компетентним органом, то вони і повинні її розформовувати.
Переваги командної роботи
Команда робить можливим вирішення завдань, які не під силу одній людині.
Створення команди є гарантією того, що при виробленні рішення будуть враховуватися інтереси всіх сторін.
В результаті співпраці в команді фахівців з декількох підрозділів стає неможливим односторонній вплив однієї з вищих інстанцій.
При роботі команди зменшується ризик прийняття помилкового рішення і небезпека того, що в полі зору не потраплять деякі важливі факти.
До роботи команди цілком застосовне відоме прислів`я: «Одна голова добре, а дві - краще».
Команда допомагає боротися з «виробничою сліпотою». Те, що один працівник не помічає за звичкою, бачить інший, якому, в свою чергу, не впадають в очі певні проблеми на власній ділянці роботи.
Робота в команді посилює готовність і спроможність керівних працівників усіх рівнів до співпраці.
У співробітника, який попрацював у команді, у майбутньому буде менше труднощів при взаємодії з колегами або іншими підрозділами компанії.
Команда робить позитивний вплив на розвиток якостей, які мають важливе значення для колегіальної співпраці. Вона спонукає до терпимості, порядку, визнанням чужої думки і коректної дискусії, подолання егоїстичних поглядів. Ці фактори виходять за рамки роботи команди і позначаються на загальному успіху фірми.
Співробітник, що добре зарекомендував себе при роботі в складі команди, отримує додаткову кваліфікацію, цінну як для нього, так і для фірми.
Підприємство реалізує ідеї, які не виникли б у рамках звичайної організації праці. Це пояснюється тим, що в окремого співробітника відсутня можливість знайти на своєму робочому місці відправні точки у вирішенні проблеми, що виходить за рамки його безпосередньої діяльності.
Команда надає як окремому працівникові, так і цілому колективу можливість максимального розкриття творчого потенціалу і його практичної реалізації.
Великим фірмам команда дозволяє більш раціонально використовувати можливості своїх фахівців, які працюють над вирішенням завдань, що виходять за рамки їх посадових обов`язків.
Для середніх і малих компаній командна робота дозволяє всебічно використовувати здібності, знання та навички співробітників. Команда може замінити роботу спеціалістів, яких фірма не може запросити на роботу з фінансових причин.
Недоліки командної роботи
Поряд з позитивними рисами робота командою має і негативні сторони.
Робота командою, на відміну від звичайної роботи, може зажадати додаткових витрат часу. Початковий період, коли члени команди притираються один до одного, може бути досить тривалим. Певний час потрібно також для пошуку відповідної форми спільної роботи.
Робота команди часто відрізняється повільністю. Це особливо помітно при великій чисельності команди і під час роботи в команді за сумісництвом. Труднощі, з якими доводиться стикатися при зборі членів команди в призначений час, негативно позначаються на ході роботи.
Дискусії, що виникають при роботі в складі команди, забирають багато часу, особливо якщо окремі співробітники не володіють технікою їх ведення. Можливі серйозні розбіжності.
Робота командою може призвести до затримки прийняття рішення, тому що різні погляди учасників узагальнюються тільки після тривалих дискусій.
Анонімність результатів праці окремих членів команди може негативно позначитися на бажанні працювати. Будь-який член команди, який показав недостатню результативність, може «сховатися» за активного учасника командної роботи. При роботі командою відсутній стимул до почуття честолюбства, оскільки окремий працівник не отримує персонального заохочення за результати.
Якщо працівник виконує роботу в складі команди як додаткову до основної діяльності, то вона може бути для нього занадто великим навантаженням. Тому необхідно в кожному конкретному випадку враховувати, посильне чи це навантаження, від яких завдань і в якому обсязі слід відмовитися на час роботи в команді.
Відомо вираз: «Верблюд - це кінь, намальований командою». Втім, стверджувати, що робота командою призводить до неефективної витрати часу, так само неправомірно, як і вимагати колективного прийняття всіх рішень.
Основні фактори успіху для ефективної командної роботи
· чітка постановка цілей та завдань;
· правильний підбір складу команди;
· наявність у членів команди продуманої системи;
· здатність учасників команди до колегіальної роботи.
Додаток 2
Soft skills: універсальні навички європейського рівня
(http://studway.com.ua/soft-skills/)
Донедавна головним критерієм, на який компанії звертали увагу під час пошуку співробітників, була наявність диплома, що свідчив про вузьку професійну спеціалізацію. Програміст мав уміти створювати програми, журналіст – писати репортажі, а бухгалтер – вести облік. Усе інше вважалося позитивним, але не обов’язковим доповненням. Сьогодні ситуація кардинально змінилася.
Роботодавцям потрібні різнопланові фахівці
Сучасні роботодавці розраховують на те, що кандидат матиме десятки різноманітних вмінь. Здатність креативно мислити й управляти часом, навички комунікації, нетворкінгу, керування проектами, командоутворення, володіння інструментами розробки сайтів, комп’ютерної графіки й відеомонтажу. Без згадки про це сьогодні не обходиться майже жодне оголошення про роботу. Чим вища посада, тим більші вимоги.
The Guardian стверджує, що сучасні бізнес-лідери оцінюють такі навички вище, ніж академічні кваліфікації кандидатів на працевлаштування. А Німецька хвиля відзначає, що компанії більше не хочуть бачити у своїх рядах «вузьколобих фахівців». Службовці, які не вміють пристосовуватися до екстремальних умов, уже нікому не потрібні.
Універсальні вміння– універсальна норма
У країнах Європейського Союзу формується поняття м’яких навичок (soft skills). Вони протиставляються жорстким – спеціальним вузькопрофесійним навичкам (hard skills), бо не мають однозначної жорсткої прив’язки до конкретної.
Часто м’які навички називають також універсальними або функціональними компетенціями, а факт володіння ними – функціональною грамотністю (functional literacy). ЮНЕСКО та Європейська комісія навіть встановили мінімальний рівень такої грамотності, необхідний кожному європейцю для того, аби «вписатися» в суспільство й не бути «соціальним інвалідом», не кажучи вже про професійну самореалізацію.
Що головне?
Оскільки саме універсальні компетенції є найголовнішим козирем сучасного фахівця, компанії та рекрутингові агенції не можуть дійти згоди та визначити найважливіші з них.
Компанія Microsoft провела дослідження, де на вершині списку для ТОП-60 найоплачуваніших професій опинились ораторські та комунікативні здібності, володіння офісними програмами, створення презентацій, менеджмент проектів і високий рівень самоорганізації.
Forbes вважає найголовнішими комунікативну компетентність, креативність, написання якісних текстів, досвід роботи у команді, базові комп’ютерні знання та здатність до «ре-інжинірингу» – готовність робити звичні речі в новий спосіб.
Німецька хвиля відзначає комунікативні та управлінські таланти: ораторське мистецтво, вміння переконувати, лідирувати, управляти, робити презентації, знаходити підхід до людей і вирішувати конфліктні ситуації.
Британська платформа інтернет-навчання SkillsYouNeed виділяє персональні навички (тайм-менеджмент, саморозвиток, управління емоціями та навіть організацію харчування, догляду за тілом, спортивних тренувань, ефективного сну), інтерперсональні (комунікація, робота у команді, ведення переговорів, конфлікт-менеджмент), лідерські здібності, проведення презентацій, а також письменницьку майстерність і базові математичні знання.
Зміст кожної групи не є фіксованим, він постійно розширюється. Наприклад, Європейський словник навичок та компетенцій містить тисячі найменувань і продовжує зростати.
Де здобути?
Із 2000-х років відповідні курси почали з’являтись у програмах класичних університетів. Виникають навчальні центри, які спеціалізуються саме на тренінгах м’яких навичок та пропонують комплексні програми.
Вітчизняні університети й середні школи нічого подібного не пропонують. Тож українському «універсальному фахівцю», який бажає відповідати вимогам сучасного європейського ринку праці, залишається збирати знання по крупинках.
Чимало можливостей існує для оволодіння письменницькою та журналістською майстерністю. Нові тренінги та школи для цього з’являються ледь не щомісяця.
Є де повчитися риториці та вмінню створювати презентації, які необхідні кожній публічній людині.
Варто також приділити увагу когнітивним навичкам, засвоївши техніки швидкісного читання, креативного мислення й управління інформацією.
Чудово, якщо вдасться знайти короткі курси веб-дизайну, комп’ютерної графіки, роботи з фотографіями чи відеомонтажу. Розробити макет рекламної листівки, просту веб-сторінку, інфографіку або просто зробити собі візитки колись доведеться чи не кожному.
Не забуваємо про самоорганізацію. Навчання тайм-менеджменту чи стратегічному плануванню життя та кар’єри буде найбільш ефективним на реальних курсах чи тренінгах, але ніщо не заважає скористатися замість цього книжками й інтернет-ресурсами.
Майже обов’язковим є здобуття базової підприємницької компетентності – від нетворкінгу до основ фінансової грамотності й розробки інвестиційних проектів. Вчасно пройдений бізнес-тренінг не лише допоможе під час запуску власного стартапу, а й відкриє додаткові можливості працевлаштування.
Найкраща школа для придбання лідерських та управлінських навичок – робота на громадських засадах або участь у студентському самоуправлінні, яка навчить роботі в команді, управлінню проектами й делегуванню обов’язків. До речі, запис про таку діяльність в резюме сприйматиметься не гірше, ніж сертифікати престижних тренінгів.
Усе це – інвестиція в себе, не менш важлива, ніж здобуття фахової освіти. Час та гроші, витрачені на здобуття універсальних компетенцій, окупляться не лише під час пошуку роботи, а й у щоденному житті.