Чи часто в дитинстві у Вас запитували як справи, переймались вашим внутрішнім станом? Які методи для "пошуку" такої інформації використовували Ваші батьки?
Емпатія...Такий особливий термін. Когось він лякає, когось надихає. Потік власних емоцій інколи збиває з думок, що говорити вже про прийняття почуттів іншого. На сьогоднішній день це питання дуже гостро постає. Неприйняття та нерозуміння власних емоцій, страх їх пережити не дає можливості людині в будь-якому віці прогресивно рухатись далі... Відчуття страху через нерозуміння щодо прояву власного стану, страх бути відторгнутим, процес булінгу..Все це впливає на емоційний стан сьогоднішнього суспільства. Я впевнена, що це питання поставатиме і в майбутньому середовищі розвитку та життя....
Тож яким чином можна достукатись до дитини,що переживає сумніви? Які ключі підбрати до її серця та як емпатію перевести в процес ненасильницької комунікації? Кожна людина, вчитель чи батьки обирають власну стежку....
А яку обрали Ви? Власні думки - у коментарі.
