Опубліковано 24 листопада 2020 о 13:20
6 0

Емоційне вигорання педагога: як розпізнати та попередити!

0200crm1-8647-582x291.png


Основні ознаки професійного вигорання у педагогів:

  • швидка втомлюваність негативізм у спілкуванні з дітьми, їхніми батьками та колегами

  • безсоння

  • апатія та пасивність

  • почуття провини

  • зниження рівня самооцінки

  • підвищена дратівливість

  • потреба в психостимуляторах, як­-от тютюн, кава, алкоголь, медикаменти тощо

  • порушення режиму харчування, зокрема переїдання або тривале голодування

  • соматичні захворювання.

    Анкета на виявлення емоційного виснаження педагога

Інструкція: дайте відповідь «Так» чи «Ні»
  1. Чи часто після завершення запланованої роботи думки про неї не залишають Вас?

  2. Чи часто Ви незадоволені собою?

  3. Чи виникає у Вас відчуття підвищеної відповідальності?

  4. Чи відчуваєте постійну тривожність?

  5. Чи відчуваєте прискорене серцебиття?

  6. Чи скаржитесь на поганий сон?

  7. Чи відчуваєте брак часу?

  8. Чи відчуваєте дефіцит сили та енергії?

  9. Чи маєте відчуття «загнаності у клітку»?

  10. Чи виникає у Вас думка про власну неспроможність?

    Інтерпретація результатів: якщо позитивних відповідей менше 5 – низький рівень емоційного виснаження; більше 5 – середній рівень; більше 7-8 – високий рівень емоційного виснаження.

    Емоційне вигорання – це синдром, який розвивається під впливом хронічного стресу і постійного навантаження, що призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини. Емоційне вигорання виникає в результаті накопичення негативних емоцій без «розрядки» або «вивільнення» від них.

    Так само як вогнище поступово по­глинає поліна, професійне вигорання відбувається не одразу. Бувають ситу­ації, коли впродовж тривалого часу не­можливо точно сказати, що є найбільш вагомою причиною зниження якості життєдіяльності педагога. Одним із найбільш важливих пускових механізмів професійно­го вигорання є звуження особистісного простору та інтересів до професійної діяльності.

    Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання. Нажаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме! Правильно плануйте свій час:

    — 8 год. – повноцінний здоровий сон

    — 8 год. – робота

    — 8 год. – активний відпочинок