Вітаю!Завдання вальдорфської школи в тому, щоб впродовж тривалого часу розвивати здібності, а не збирати знання; її кредо - це відмова від влади над дітьми.
Головне завдання вчителя вальдорфської школи - допомогти дитині в її духовному самовизначенні, створити максимальні умови для розвитку та закріплення її індивідуальності.
Дитина - громадянин трьох світів: матеріального, душевного і духовного. Її "Я" - це мікрокосм, який усією своєю істотою пов'язаний з макрокосмом. Їй потрібна допомога в осягненні духовного, яке надходить у вічній істині, доброті, любові. Вчителі цих шкіл намагаються допомогти своїм вихованцям оволодіти антропософським мисленням.
Основні положення даної методики такі:
Розвиток людини здійснюється стрибкоподібне, декількома щаблями. Перший з них - народження фізичного тіла. У віці семи років народжується перше духовне тіло, завдяки чому починається самостійне внутрішнє емоційно-образне життя. У віці 14 років "народжується друге духовне тіло, що створює умови для самостійного емоційного життя і мислення, а у 21 рік відбувається народження людського "Я". Кожний із названих циклів життя висуває у процесі виховання і навчання свої завдання, цілком специфічні вимоги.
Природовідповідність: розвиток дитини відбувається за заздалегідь заданою, генетично детермінованою програмою, передує навчанню і визначає його; спонтанність вільного роз¬витку природних задатків; "ідучи за дитиною", створення максимально сприятливих умов для виявлення її природних здібностей. Вчителі мають враховувати: розвиток людини, відбувається у ритмі семи років. Визнання індивідуальності дитини, таємничого у кожному.
Вільне виховання і навчання, без примусу, насильства, духовного і тілесного. Відмова від влади над дітьми,
Свобода як засіб виховання. Свобода навчання, виховання та творчості.
Виховання і навчання пристосовуються до дитини, а не вона до них.
Дитина у процесі навчання сама проходить, осягає всі етапи розвитку людства. Тому не треба забирати "дитинство", інтелектуалізувати розвиток завчасно.
Навчання невіддільне від виховання: будь-яке навчання є одночасно і вихованням певних якостей особистості.
Екологія і культ здоров'я.
Культ творчої особистості, розвиток індивідуальності засобами мистецтва.
Імітація як засіб навчання.
Поєднання європейської і східної культур: вчення Христа та уявлення про особистість як сукупність фізичного тіла та ефірного, астрального.
Єдність розвитку розуму, серця і руки.
Опора на авторитет педагога, школа одного вчителя впродовж 8-9 років (щоб уникнути стресів).
Школа для всіх.
Єдине життя педагогів і учнів.
Обережність, увага, дбайливість, ненасилля та допомога, але насамперед любов до дитини.
Розвиток образного сприйняття світу.
Збереження об'єктивності знань і прагнення зробити їх частиною реального життя.
Важливість не результату, а процесу.
Велика увага естетичному розвиткові і трудовому вихованню.
