08.12.2020 р.
Тема: Погода
Пори рокуLes saisons
ЗимаHiver
ЛітоÉté
ВеснаPrintemps
ОсіньAutomne
НебоCiel
ХмараNuage
ВеселкаArc-en-ciel
Холодно (погода)Froid
Жарко (погода)Chaud
ЖаркоIl fait chaud
ХолодноIl fait froid
СонячноIl y a du soleil
ХмарноIl fait nuageux
ВологоIl fait humide
Йде дощIl pleut
Йде снігIl neige
ВітряноIl y a du vent
Як погода?Quel temps fait-il?
Гарна погодаBeau temps
НегодаMauvais temps
Яка температура?Quelle température fait-il?
На вулиці 24 градусиIl fait 24 degrés
Домашня робота. Написати твір Quel temps fait-il?
ТЕМА : Контрольна робота
Домашня робота. Повторити прийменники.
19.01.2021 р.
Тема: Часи дієслова. Пасивний час.
Що таке французький Passive Voice?
Голос є граматичним терміном , який вказує на відносини між суб’єктом і дієсловом. Є три різних голоси на французькою та англійською мовами. У пасивному голосі, дія описується дієслово робляться до суб’єкта агент, який зазвичай вводиться один з двох прийменників: 1. Коли дієслово виражає дію, агент вводиться з допомогою прийменника пара : Активне голос Девід доконаного ле ménage. Девід робить домашню роботу. Пасивний голос Le ménage Ест доконаним пар Девід. Дому робиться Девідом. Активний голос Lise освітлено ле лівр. Lise читає книгу. Пасивний голос Le Livre Ест лу пар Lise. Книга читається Lise. 2. Коли дієслово висловлює стан буття, агент або введений де або опущений повністю: Активний голос Tout Le Monde ле respecte. Кожен поважає його. Пасивний голос Il Est respecté де Tout Le Monde. Його поважають всі. Il Est éminemment respecté. Він користується великою повагою. Активний голос Mes Amis aiment ма mère.
Мої друзі люблять мою матір. Пасивний голос Ма mère Ест Еме де тез МАС. Моя мати любить моїх друзів.
Як Проспрягай французький Passive Voice
Пасивний голос формуються з парним дієсловом être + в причасті минулого часу . Минуле причастя має погодитися з суб’єктом, а не агент, в роді і числі, так само , як être дієслова в passé Compose ( більше про згоду ): Le Livre Ест écrit пар де lycéens. Книга написана високими школярами.
Що таке французький Passive Voice?
Голос є граматичним терміном , який вказує на відносини між суб’єктом і дієсловом. Є три різних голоси на французькою та англійською мовами. У пасивному голосі, дія описується дієслово робляться до суб’єкта агент, який зазвичай вводиться один з двох прийменників: 1. Коли дієслово виражає дію, агент вводиться з допомогою прийменника пара : Активне голос Девід доконаного ле ménage. Девід робить домашню роботу. Пасивний голос Le ménage Ест доконаним пар Девід. Дому робиться Девідом. Активний голос Lise освітлено ле лівр. Lise читає книгу. Пасивний голос Le Livre Ест лу пар Lise. Книга читається Lise. 2. Коли дієслово висловлює стан буття, агент або введений де або опущений повністю: Активний голос Tout Le Monde ле respecte. Кожен поважає його. Пасивний голос Il Est respecté де Tout Le Monde. Його поважають всі. Il Est éminemment respecté. Він користується великою повагою. Активний голос Mes Amis aiment ма mère.
Мої друзі люблять мою матір. Пасивний голос Ма mère Ест Еме де тез МАС. Моя мати любить моїх друзів.
Як Проспрягай французький Passive Voice
Пасивний голос формуються з парним дієсловом être + в причасті минулого часу . Минуле причастя має погодитися з суб’єктом, а не агент, в роді і числі, так само , як être дієслова в passé Compose ( більше про згоду ): Le Livre Ест écrit пар де lycéens. Книга написана високими школярами. La vaisselle Ест доконаним е п Henri. Страви зроблені Анрі. Les Enfants sont nourri з номінальною Luc. Діти харчуються Luc.
Домашня робота. Вивчити граматичні правила.
Тема: Умовний спосіб
Категорія способу
Категорія способу є поряд з категоріями особи, числа, часу, стану і способу дії однією з основних дієслівних категорій.
Значення цієї категорії збігається у трьох зазначених мовах, що можна проілюструвати наведенням відповідних визначень:
фр.: «Le mode est la catégorie du verbe qui sert à marquer le rapport de l’action, exprimée par le verbe, à la réalité. Le fait, exprimé par le verbe, peut être présenté comme réel, supposé souhaité etc.» (Е.К. Никольская, Т.Я. Гольденберг).
укр.: “Категорія способу - це граматична категорія, що виражає відношення дії до дійсності, встановлюване тим, хто говорить”
рос.: “Наклонение - это грамматическая категория, обозначающая отношение действия к действительности, устанавливаемое говорящим лицом” (В.В. Виноградов)
З морфологічної точки зору, категорія способу – це система протиставлених один одному рядів форм, що виражають відношення дії до дійсності та мають значення реальності (дійсний спосіб), спонукання (наказовий спосіб), можливості або побажання (умовний спосіб).
Згідно з традиційним поглядом, у французькій мові виділяють чотири способи: indicatif, impératif, conditionnel, subjonctif. У російській мові також чотири – изъявительное, повелительное, условное и сослагательное наклонения. В українській мові найчастіше виділяють три способи дієслова: дійсний, наказовий та умовний. Лише деякі дослідники окремо розглядають бажальний спосіб. Згідно з традиційною точкою зору, його значення включаються в умовний спосіб. Дійсний спосіб є прямим, інші – непрямими.
Дійсний спосіб
Дієслова у дійсному способі виражають реальні дії (теперішній і минулий час), а також ірреальні дії, що не мають модального значення (майбутній час).
Морфологічними показниками дійсного способу є часові форми.
Французька мова характеризується досить розгалуженою системою часових форм у дійсному способі. Більшість дослідників виділяє 10 часів індикативу.
В українській та російській мовах лише три граматичні часи: теперішній, майбутній, минулий.
Особливістю французької мови у порівнянні з українською та російською є те, що окремі часові форми дійсного способу можуть мати модальні значення.
Так, futur simple може виражати наказ, припущення та ствердження у пом’якшеній формі;
іmparfait – вірогідну; можливу, але нереалізовану дію в минулому; бажання з відтінком жалю, пропозицію у пом’якшеній або ввічливій формі;
рlus-que-parfait може виражати припущення або вірогідність дії у минулому, жаль або засудження.
Домашня робота. Повторити часи дієслова.
16.02.2021 р.
Тема: Узгодження часів
Домашня робота. Написати " Phrase avec si" .
Тема: Присвійні займенники
Присвійні займенники
Присвійні займенники заміняють іменники, що позначають матеріальні предмети або абстрактні поняття, указуючи на їхню приналежність до визначеної особи.
Присвійні займенники вживаються завжди з визначеним артиклем. Вони вказують: 1) на особу і число власників предмета; 2) на рід і число предметів, які є приналежністю.
Форми присвійних займенників 'le vôtre', 'la vôtre', 'le nôtre', la nôtre', 'les nôtres', 'les vôtres' приймають завжди орфографічний знак "^" (accent circonflexe) над голосним 'о'.
Займенники 'le sien', 'la sienne', 'les siens', 'les siennes' відносяться тільки до 3-ї особи і цим відрізняються від російського й українського займенників 'свій', 'свой', що можуть відноситися до будь-якої особи.
Відзначимо, що при перекладі російською або українською мовами необхідно повторити відповідний іменник, що замінюється присвійним займенником: Je connais votre père et le sien. - Я знаю вашего отца и его (ее) отца. - Я знаю вашого батька та його (її) батька. / Nous inviterons votre professeur et le leur. - Мы пригласим вашего преподавателя и их преподавателя. - Ми запросимо вашого викладача та їхнього викладача.
Вказівні займенники
Вказівні займенники в трьох мовах утворюють двочленну систему, при якій розрізняються віддаленість або близькість предметів (у просторі або в часі) стосовно особи, що говорить. Вказівність має дві субкагегорії: близькість (сі) і віддаленість (la, là): ceci (это, це), celui-ci (этот, цей) — cela (то, те), celui-là (тот, той).
Розходження між вживанням вказівних займенників у французькій, російській і українській мовах можна простежити в реченнях, у яких часова або просторова опозиція не підкреслюється. У французькій мові в такому випадку вживається форма видалення (cela, celui-là), a в російській та українській — форма, що позначає близькість (это, це). Ср.: Cela est difficile. Это трудно. Це складно.
Усунення опозиції близькість/віддаленість веде до утрати вказівними займенниками своєї специфіки. Ця тенденція більш виражена у французькій мові, де маються форми, нейтральні стосовно цієї ознаки і які за своїми функціями наближаються до службових особистих займенників (ça, ce) або до тих, що замінюють іменник (celui). Наступний етап дослідження — зіставлення відносних займенників у системі трьох мов.
Відносні займенники
Відносні займенники виконують подвійну функцію:
a) подібно підрядним сполучникам, вони з'єднують між собою головне речення з підрядним означальним або додатковим реченням;
b) з'єднуючи головне речення з підрядним, відносні займенники заміщають здебільшого вже згаданий в головному реченні іменник або займенник, до якого вони безпосередньо примикають. Іменник, що заміщається ними, або займенник називається антецедент (попереднє слово).
Mon ami qui doit venir n'est pas encore arrivé. - Мой друг, который должен прийти, еще не прибыл. - Мій друг, котрий повинен прийти, ще не прибув.
Mon ami que nous attendons n'est pas encore venu. - Мой друг, которого мы ждем, еще не прибыл. - Мій друг, на котрого ми чекаємо, ще не прибув.
C'est celui qui doit venir. - Это тот, который должен прийти. - Це той, хто повинен прийти.
C'est celui que nous attendons. - Это тот, которого мы ждем. - Це той, на кого ми чекаємо.
Антецедент відносного займенника відсутній у деяких стійких сполученнях, що збереглися в мові у виді прислів'їв або приказок:
Qui vivra,verra. - Поживем, увидим (свободный перевод). - Поживемо, побачимо (вільний переклад).
Sauve qui peut. - Спасайся, кто может. - Рятуйся, хто може.
Rira bien qui rira le dernier. - Смеется тот, кто смеется последний. - Сміється той, хто сміється останній.
Антецедент відсутній також при вживанні відносного займенника qui у додатковому підрядному реченні, що виражає непряме питання.
Відносні займенники бувають прості (незмінні) і складні (змінювані). Прості займенники не змінюються ні в роді, ні в числі.
Важливо не плутати омонімічні форми qui, que - займенники і qui, que -сполучники у французькій мові. Нагадаємо, що сполучники — це службові слова, що з'єднують між собою або окремі члени речення, або цілі речення і значеннєві зв'язки, що встановлені між ними. Причому qui, que можуть бути як простими сполучниками, так і входити до складу складних сполучників.
Домашня робота.
Написати твір "Ma famille".
23.02.2021 р.
Тема: Відмінювання дієслова être
Теперішній час | Наказовий спосіб |
je suis tu es il, elle est nous sommes vous etes ils sont | sois ! soyons! soyez! |
Примітка. Питальна форма для 1-ої особи однини дієслова être може бути утворена як за допомогою обороту est-ce que, так і за допомогою інверсії:
est-ce que je suis?
suis-je? [sig].
3 . Відмінювання дієслова mettre
Теперішній час | Наказовий спосіб |
je mets tu mets il met nous mettons vous mettez ils mettent | mets! mettons! mettez! |
Вправи в читанні
lui, pluie, puis, depuis, bruit, nuit, étui, autrui, huit, suite, fuite, Suisse, cuivre, cuisine, puiser, ruisseau, conduire, construire, suivre;
tuer, buée, nuée, habituer, saluer, situé, accentué;
ruade, suave, dualisme, ruant, tuant, nuance, nuage;
muet, muette, luette, duel, ruelle, écuelle, manuel, annuel, continuel, mutuel, spirituel, Suède, juin;
essuyer, écuyer, appuyer, tuyau, fuyard, ennuyeux;
héroïque, stoïque, égoïste, inouï, laïque, naïf;
acide, ancre, accéder, recul, gerçure, cerceau, caduc, susciter, succès, jonc, accent, accuser,
glaçure, turc, accident, tocsin, perçu, vainс, succéder, décent, viaduc, occident, convaincre, musc, accélérer, conscience, accompagner, conviction, efficace.
ВПРАВИ
1.Відповідайте на питання:
Quel âge a Robert Boissy? 2. Qui est-il et où travaille-t-il? 3. Pour quelle rubrique fait-il ses reportages? 4. A-t-il beaucoup de travail? 5. Pourquoi doit-il passer chaque matin à la rédaction ? 6. Qu'est-ce qu'il fait dans la journée (протягом дня)? 7. A qui prend-il des interviews? 8. Combien de fois par jour va-t-il à la rédaction? 9. Pourquoi y revient-il le soir? 10. Lit-il ses reportages à la radio? II. Qui les lit à la radio? 12. Quand peut-on écouter ses reportages? 13. Robert aime-t-il son métier? 14. Comment le trouve-t-il? 15. Pourquoi le trouve-t-il passionnant? 16. Son métier qu'est-ce qu'il lui permet (дозволяє) de faire?
2.Випишіть з тексту наступні слова з неозначеним артиклем. Підкресліть артикль. Запам'ятайте ці слова:
журналист, репортаж, редакція f, репетиція f, спектакль, критик, сцена f, студия, концерт, репортер, інтерв’ю, микрофон.
3 . а)Перекладіть наступні слова і використайте їх в реченнях:
в середу, вранці, в цю п'ятницю, по четвергах, у цьому році, сьогодні увечері.
Nous n'avons pas de cours . 2. Nous passons notre examen . 3. les cours finissent à deux heures. 4. tu peux écouter ce concert à la radio. 5. je préfère prendre le café. 6. l'été est très chaud.
Домашня робота. Перекладіть:
1. У цю середу я зайнятий, приходьте в інший день. 2. По п'ятницях я повертаюся додому в п'ять годин. 3. Що ви робите в цю суботу? 4. Який сьогодні день? - Сьогодні понеділок. 5. Репетиції у нас по вівторках і четвергам. 6. Не забудь, що сьогодні субота, лекції закічаються в три години.
01.03.2021 р.
Тема: Контрольна робота
09.03.2021 р.
Тема: Відмінювання дієслова "бути" в теперішньому часі.
Дієслова першої групи відмінюються за загальним правилом: від інфінітива (infinitif) відкидаються закінчення -er і додаються відповідні закінчення для конкретних осіб:
je | parl | +e | parle |
tu | +es | parles | |
il/elle/on | +e | parle | |
nous | +ons | parlons | |
vous | +ez | parlez | |
ils/elles | +ent | parlent |
Уваги
Якщо інфінітив дієслова в передостанньому складі має e німе (e muet; у різних класифікаціях також e caduc, e instable), в усіх особах однини та 3-й особі множини indicatif présent таке e змінюється на è (відкритий звук [ɛ]) перед останнім складом з e німим (mener, promener, semer, achever, lever, peser тощо):
mener: je mène, tu mènes, il mène, nous menons, vous menez, ils mènent
semer: je sème, tu sèmes, il sème, nous semons, vous semez, ils sèment
У дієсловах на -eler, -eter німе e з передостаннього складу в усіх особах однини та 3-й особі множини indicatif présent перед останнім складом з e німим змінюється на відкритий звук [ɛ] одним із двох способів:
Шляхом додавання діакритичного знака accent grave до літери e в передостанньому складі (geler, celer, peler, acheter та подібні):
geler: je gèle, tu gèles, il gèle, nous gelons, vous gelez, ils gèlent
acheter: j’achète, tu achètes, il achète, nous achetons, vous achetez, ils achètent
Шляхом подвоєння приголосної l або t відповідно, що передує закінченню в інфінітиві (appeler, amonceler, ruisseler, jeter, projeter, feuilleter та подібні):
appeler: j’appelle, tu appelles, il appelle, nous appelons, vous appelez, ils appellent
jeter: je jette, tu jettes, il jette, nous jetons, vous jetez, ils jettent
У своїх поправках до правопису 1990 р. (rectifications de l’orthographe 1990) Французька академія (Académie française) радить відмінювати всі слова на -eler та -eter, крім appeler, jeter та їхніх похідних, з уживанням accent grave на позначення відкритого звука [ɛ] [8, с. 5]:
feuilleter: je feuillète, tu feuillètes, il feuillète… ils feuillètent (у традиційному правописі: je feuillette, tu feuillettes, il feuillette… ils feuillettent);
amonceler: j’amoncèle, tu amoncèles, il amoncèle… ils amoncèlent (у традиційному правописі: j’amoncelle, tu amoncelles, il amoncelle… ils amoncellent).
Оскільки такі зміни мають лише характер рекомендацій, сьогодні граматично правильні обидва варіанти написання. Однак традиційні академічні граматики французької мови віддають перевагу саме традиційному правописові.
Якщо інфінітив дієслова в передостанньому складі має літеру é (закритий звук [e]), в усіх особах однини та 3-й особі множини indicatif présent через наявність німого e в останньому складі літера é замінюється на літеру è (відкритий звук [ɛ]) (répéter, espérer, préférer, posséder, accélérer, célébrer, compléter, considérer тощо):
répéter: je répète, tu répètes, il répète, nous répétons, vous répétez, ils répètent
espérer: j’espère, tu espères, il espère, nous espérons, vous espérez, ils espèrent
Якщо закінченню в інфінітиві дієслова передує літера g, у 1-й особі множини для збереження звука [ʒ] замість [g] перед закінченням -ons додається літера e (manger, changer, interroger, loger, nager, protéger тощо):
manger: je mange, tu manges, il mange, nous mangeons, vous mangez, ils mangent
changer: je change, tu changes, il change, nous changeons, vous changez, ils changent
У дієсловах на -guer літера u є частина кореня та зберігається в усіх особах, передаючи звук [g] (blaguer, fatiguer тощо):
blaguer: je blague, tu blagues, il blague, nous blaguons, vous blaguez, ils blaguent
Якщо закінченню в інфінітиві дієслова передує літера c, у 1-й особі множини для збереження звука [s] замість [k] перед закінченням -ons до літери c додається діакритичний знак cédille (commencer, annoncer, lancer, forcer, placer, renoncer тощо):
commencer: je commence, tu commences, il commence, nous commençons, vous commencez, ils commencent
annoncer: je annonce, tu annonces, il annonce, nous annonçons, vous annoncez, ils annoncent
Для дієслів на -oyer, -uyer в усіх особах однини та 3-й особі множини літера y переходить у літеру i перед німим e (employer, envoyer, nettoyer, tutoyer; appuyer, ennuyer, essuyer тощо):
employer: j’emploie, tu emploies, il emploie, nous employons, vous employez, ils emploient
appuyer: j’appuie, tu appuies, il appuie, nous appuyons, vous appuyez, ils appuient
У дієсловах на -eyer літера y завжди залишається в усіх особах (grasseyer, volleyer тощо):
grasseyer: je grasseye, tu grasseyes, il grasseye, nous grasseyons, vous grasseyez, ils grasseyent
Для дієслів на -ayer в усіх особах однини та 3-й особі множини літера y може або переходити, або не переходити в літеру i перед німим e, утворюючи рівноправні паралельні форми (payer, essayer, effrayer, balayer тощо):
payer: je paie/paye, tu paies/payes, il paie/paye, nous payons, vous payez, ils paient/payent
essayer: j’essaie/essaye, tu essaies/essayes, il essaie/essaye, nous essayons, vous essayez, ils essaient/essayent
Дієслова на -éer у всіх особах зберігають é (créer, maugréer тощо):
créer: je crée, tu crées, il crée, nous créons, vous créez, ils créent
Група ІІ (дієслова, що закінчуються на -ir, з додаванням суфікса -iss у множині теперішнього часу)
Дієслова другої групи відмінюються за загальним правилом: від неозначеної форми (інфінітива) відкидається закінчення -ir і додаються відповідні закінчення для конкретних осіб.
je | fin | +is | finis |
tu | +is | finis | |
il/elle/on | +it | finit | |
nous | +issons | finissons | |
vous | +issez | finissez | |
ils/elles | +issent | finissent |
Уваги
У дієслові haïr та похідних в усіх особах однини tréma зникає, а в усіх особах множини – зберігається.
haïr: je hais, tu hais, il hait, nous haïssons, vous haïssez, ils haïssent
Група ІІI (дієслова, що закінчуються на -ir (без суфікса -iss у множині теперішнього часу), -oir, -re, а також дієслово aller)
Загальних правил утворення теперішнього часу для дієслів третьої групи не існує (відбуваються зміни в корені), тому можна зсистематизувати лише типові закінчення таких дієслів в indicatif présent:
Закінчення -s, -s, -t, -ons, -ez, -ent має більшість дієслів третьої групи:
partir: je pars, tu pars, il part, nous partons, vous partez, ils partent
venir: je viens, tu viens, il vient, nous venons, vous venez, ils viennent
voir: je vois, tu vois, il voit, nous voyons, vous voyez, ils voient
sortir: je sors, tu sors, il sort, nous sortons, vous sortez, ils sortent
courir: je cours, tu cours, il court, nous courons, vous courez, ils courent
mourir: je meurs, tu meurs, il meurt, nous mourons, vous mourez, ils meurent
naître: je nais, tu nais, il naît, nous naissons, vous naissez, ils naissent
mettre: je mets, tu mets, il met, nous mettons, vous mettez, ils mettent
devoir: je dois, tu dois, il doit, nous devons, vous devez, ils doivent
craindre: je crains, tu crains, il craint, nous craignons, vous craignez, ils craignent
résoudre: je résous, tu résous, il résout, nous résolvons, vous résolvez, ils résolvent
Закінчення -s, -s, -d/c/t, -ons, -ez, -ent мають дієслова на -dre, -cre, -tre (крім дієслів на -indre або -soudre):
prendre: je prends, tu prends, il prend, nous prenons, vous prenez, ils prennent
convaincre: je convaincs, tu convaincs, il convainc, nous convainquons, vous convainquez, ils convainquent
mettre: je mets, tu mets, il met, nous mettons, vous mettez, ils mettent
Закінчення -x, -x, -t, -ons, -ez, -ent мають дієслова pouvoir, vouloir, valoir, безособове falloir (відмінюється тільки в 3-й ос. одн.) та похідні від них дієслова:
pouvoir: je peux, tu peux, il peut, nous pouvons, vous pouvez, ils peuvent
vouloir: je veux, tu veux, il veut, nous voulons, vous voulez, ils veulent
valoir: je vaux, tu vaux, il vaut, nous valons, vous valez, ils valent
falloir: il faut
Закінчення -e, -es, -e, -ons, -ez, -ent мають дієслова третьої групи, закінченню яких в інфінітиві передують дві літери l або група приголосних (cueillir, tressaillir, ouvrir, souffrir, offrir тощо):
cueillir: je cueille, tu cueilles, il cueille, nous cueillons, vous cueillez, ils cueillent
ouvrir: j’ouvre, tu ouvres, il ouvre, nous ouvrons, vous ouvrez, ils ouvrent
Дієслово asseoir та його похідні мають два паралельні типи закінчень:
asseoir: j’assieds/assois, tu assieds/assois, il assied/assoit, nous asseyons/assoyons, vous asseyez/assoyez, ils asseyent/assoient
Дієслова avoir, être, aller, faire, dire мають нетипові закінчення в деяких особах (у таблиці – виділено зеленим кольором):
avoir
être
Домашня робота. Повторити тему.
16.03.2021 р.
Тема: Умовний спосіб. Можливості комп'ютера.
Дієслова в умовному способі виражають дію, яка може відбутись лише за певних умов, а також бажану дію або ввічливе прохання.
В українській та російській мовах умовний спосіб утворюється за допомогою часток би, б (бы, б), та дієслівних форм минулого часу дійсного способу. Напр.: Грав би собі в м 'яча – Играл бы себе в мяч.
У французькій мові умовний спосіб (conditionnel) має два граматичні часи: теперішній (conditionnel présent) та минулий (conditionnel passé), які мають свої власні граматичні форми, що не збігаються з відповідними формами дійсного способу.
Напр.: Je partirais aujourd’hui si… Я б поїхав сьогодні, якби… Я бы уехал сегодня, если бы…
Je serais parti hier si… Я б поїхав вчора, якби… Я бы уехал вчера, если бы…
Умовний спосіб дієслів вживається у складнопідрядних реченнях з підрядним умови.
+Для української і російської мов властиве вживання умовного способу як у головній, так і підрядній частинах складного речення, тоді як у французькій мові conditionnel вживається лише у головному реченні.
Пор.: S'il ne pleuvait pas j'irais voir mon ami. – Якби не було дощу, я б пішов провідати мого товариша. – Если бы не было дождя, я бы пошел навестить моего друга.
У простих реченнях дієслова в умовному способі можуть виражати бажання, ввічливе прохання, а також припущення.
Вираження дієсловом в умовному способі припущення властиве лише французькій мові.
23.03.2021 р.
Тема: Контрольна робота
Прокоментуйте вживання часових форм дієслів, перекладіть на українську мову.
1. Excusez-moi de vous déranger.
2. Pouvez-vous me dire, où est le métro?
3. Pardon, pourriez-vous me dire, où se trouve le musée?
4. Soyez gentil, ayez l'obligence de me chanter?
5. Ayez l'amabilité de me chanter?
6. Je peux vous poser une question?
7. Je ne peux pas dire.
8. Hélas, je n'en sais rien.
9. Que puis-je faire pour vous?
10. C'est à moi que vous le demandez?
11. J'aimerais bien faire votre (ta) connaissance.
12. Je ferais votre (ta) connaissance avec plaisir.
13. Je me présente!
14. Permettez-moi de me présenter!
15. Bienvenue!
16. Comment vont les enfants?
17. Ton père va bien?
18. Vous arrivez à l'heure?
19. Nous reviendrons vous voir!
20. Ne tombe pas malade!
21. Excusez-moi de vous avoir pris beaucoup de temps.
22. Permettez-moi de vous féliciter à l'occasion de la fête!
23. Je vous demande pardon pour cette indiscrétion.
24. Etes-vous d'accord de venir avec moi.
2. Перекладіть речення на французьку мову, вживаючи форми conditionnel.
1. Ледве можна відповісти краще!
2. Я виконаю цю роботу сьогодні, хоча вона в мене займе весь вечір.
3. Вона, можливо, поїхала сьогодні вранці.
4. Чи не могли б Ви мені передати цю книжку?
5. Він продовжує читати, ніби-то й не чує, що до нього звертаються.
6. Говорять, що він вміє читати думки.
4. Перекладіть на українську мову, поясніть вживання subjonctif, підкресліть subjonctif y підрядному реченні:
1. Je veux qu'il apporte cette lettre.
2. II faut qu'il finisse sa lettre.
3. Je souhaite qu'il écrive une lettre.
4. II faudra que vous fassiez ce travail.
5. Je ne pense pas qu'il ait fait ce travail lui-même.
6. II été possible qu'ils fussent à Kiev à ce moment.
7. Il serait possible qu'ils eussent fait ce travail eux-même.
8. II faut que vous fassiez ce travail à temps.
9. Elle se tourna vers lui et sourit: - Que je te raconte!
10. Qu'on prépare la salle d'opération!
Домашня робота: повторити дієслово.
29.03.2021 р.
Тема: Числівники
Представляємо Вашій увазі французькі цифри.
Від 0 до 19
0
zéro
1
un
2
deux
3
trois
4
quatre
5
cinq
6
six
7
sept
8
huit
9
neuf
10
dix
11
onze
12
douze
13
treize
14
quatorze
15
quinze
16
seize
17
dix-sept
18
dix-huit
19
dix-neuf
Від 20 до 59
20
vingt
21
vingt et un
22
vingt-deux
23
vingt-trois
24
vingt-quatre
25
vingt-cinq
26
vingt-six
27
vingt-sept
28
vingt-huit
29
vingt-neuf
30
trente
40
quarante
50
cinquante
Від 60 до 79
У французькій мові немає самостійного слова сімдесят (70), замість цього використовується слово шістдесят soіxante (60) і додається слово десять dіx (10), і виходить 70 – soіxante- dіx. А щоб сказати 71, 72, 73 і так до 80, до слова 60 (soіxante) додаємо 11, 12, 13, 14 і так далі, наприклад : 71 (soіxante et onze), де onze – 11. Дивіться і слухайте цифри нижче.
60
soixante
70
soixante-dix
71
soixante et onze
72
soixante-douze
73
soixante-treize
Від 80 до 99
У французькій мові також немає свого слова для позначення цифри 80. Замість цього використовується слово quatre- vіngts, що дослівно значить: чотири рази по двадцять. Далі рахують як і інші цифри, додаються цифри від 1 до 9, через дефіс, наприклад : 82 – quatre-vіngt- deux.
Для цифри 90, використовується вже відома конструкція quatre- vіngts і додається слово 10 (dіx), як і у правилі формування цифри 70 від цифри 60. Щоб порахувати від 91 до 99, використовуємо 11, 12, 13, 14 і т.д. через дефіс, наприклад 93 – quatre-vіngt- treіze.
80
quatre-vingts
81
quatre-vingt-un
90
quatre-vingt-dix
93
quatre-vingt-treize
Від 100 і вище
100
cent
101
cent un
125
cent vingt-cinq
200
deux cents
201
deux cent un
1000
mille
2000
deux mille
1 000 000
un million
мільярд
un milliard .
Devoir. Повторити тему.
05.04.2021 р.
Тема : Пори року. Місяці.
Пори року і місяці французькою мовою
Вивчаємо назви пір року і місяців французькою мовою
Пори року французькою мовою
зима
hiver
весна
printemps
літо
été
осінь
automne
Назви місяців французькою мовою
січень
janvier
лютий
février
березень
mars
квітень
avril
травень
mai
червень
juin
липень
juillet
серпень
août
вересень
septembre
жовтень
octobre
листопад
novembre
грудень
décembre
Домашня робота. Повторити тему.
12.04.2021 р.
Тема: Умовний спосіб.
Категорія способу
Категорія способу є поряд з категоріями особи, числа, часу, стану і способу дії однією з основних дієслівних категорій.
Значення цієї категорії збігається у трьох зазначених мовах, що можна проілюструвати наведенням відповідних визначень:
фр.: «Le mode est la catégorie du verbe qui sert à marquer le rapport de l’action, exprimée par le verbe, à la réalité. Le fait, exprimé par le verbe, peut être présenté comme réel, supposé souhaité etc.» (Е.К. Никольская, Т.Я. Гольденберг).
укр.: “Категорія способу - це граматична категорія, що виражає відношення дії до дійсності, встановлюване тим, хто говорить”
рос.: “Наклонение - это грамматическая категория, обозначающая отношение действия к действительности, устанавливаемое говорящим лицом” (В.В. Виноградов)
З морфологічної точки зору, категорія способу – це система протиставлених один одному рядів форм, що виражають відношення дії до дійсності та мають значення реальності (дійсний спосіб), спонукання (наказовий спосіб), можливості або побажання (умовний спосіб).
Згідно з традиційним поглядом, у французькій мові виділяють чотири способи: indicatif, impératif, conditionnel, subjonctif. У російській мові також чотири – изъявительное, повелительное, условное и сослагательное наклонения. В українській мові найчастіше виділяють три способи дієслова: дійсний, наказовий та умовний. Лише деякі дослідники окремо розглядають бажальний спосіб. Згідно з традиційною точкою зору, його значення включаються в умовний спосіб. Дійсний спосіб є прямим, інші – непрямими.
Дійсний спосіб
Дієслова у дійсному способі виражають реальні дії (теперішній і минулий час), а також ірреальні дії, що не мають модального значення (майбутній час).
Морфологічними показниками дійсного способу є часові форми.
Французька мова характеризується досить розгалуженою системою часових форм у дійсному способі. Більшість дослідників виділяє 10 часів індикативу.
В українській та російській мовах лише три граматичні часи: теперішній, майбутній, минулий.
Особливістю французької мови у порівнянні з українською та російською є те, що окремі часові форми дійсного способу можуть мати модальні значення.
Так, futur simple може виражати наказ, припущення та ствердження у пом’якшеній формі;
іmparfait – вірогідну; можливу, але нереалізовану дію в минулому; бажання з відтінком жалю, пропозицію у пом’якшеній або ввічливій формі;
рlus-que-parfait може виражати припущення або вірогідність дії у минулому, жаль або засудження.
Домашня робота. Повторити тему.
19.04.2021 р.
Тема: Контрольна робота.
26.04.2021 р.
Тема: Минулий час.
Утворення passé composé
Passé composé (інша назва – passé indéfini) у французькій мові утворюється додаванням до допоміжного дієслова avoir або être в indicatif présent у відповідній особі participe passé відмінюваного дієслова.
parl | part | |
je (j’) | ai parlé | suis parti/ie |
tu | as parlé | es parti/ie |
il/elle/on | a parlé | est parti/ie |
nous | avons parlé | sommes partis/ies |
vous | avez parlé | êtes partis/ies |
ils/elles | ont parlé | sont partis/ies |
Щодо вибору допоміжного дієслова див. розділ «Verbes auxiliaires (допоміжні дієслова)».
Уживання passé composé у французькій мові
Passé composé вживається для позначення дії, яка відбулася в минулому часі, але має зв’язок із теперішнім часом. При цьому може зазначатися або не зазначатися точний час, коли відбулася така дія.
Nous sommes partis de Nancy ce matin. – Ми вирушили з Нансі сьогодні вранці.
Tu n’as pas encore pris ton petit déjeuner ? Je t’ai acheté un croissant. – Ти ще не снідала? Я купив тобі круасан.
Passé composé може вживатися також і для позначення дій, які повністю завершилися в минулому і не мають фактичного зв’язку з теперішнім часом. У такому значенні passé composé заміняє passé simple, який сьогодні в усному мовленні майже не вживається. Проте ці два часи не є тотожними. Якщо за вживання passé simple ідеться про факт, який повністю відрізаний від теперішнього часу, то за вживання passé composé мовець повідомляє про певні минулі події з відчуттям «психологічної близькості» [7, с. 536]. Див. детально у статті «Passé simple (простий минулий час)».
Passé composé може вживатися для позначення дії, що передує іншій дії в теперішньому часі.
J’ai reçu ton cadeau et je t’en remercie. – Я отримав твій подарунок. Дякую тобі!
Passé composé може вживатися для позначення низки послідовних подій, що завершилися в минулому. Часто для підкреслення послідовності таких подій уживаються прислівники часу (adverbes de temps), як-от alors, après, ensuite, puis, tout à coup тощо.
Jean-Paul a pris son sac et y a mis tous ses vêtements. Puis, il est sorti. – Жан-Поль узяв сумку та склав туди весь свій одяг. Відтак він вийшов.
Passé composé може вживатися для позначення дії, що відбулася в минулому неодноразово.
J’ai vu ce film plusieurs fois. – Я бачив цей фільм багато разів.
Passé composé може позначати тривалу дію, що закінчилася в минулому.
Ma fille a appris cette poésie en 40 minutes. – Моя дочка вивчила цей вірш за 40 хвилин.
Charles a longtemps travaillé comme agronome. – Шарль довгий час працював агрономом. (дія закінчилася – сьогодні він уже цим не займається)
Passé composé також може позначати дію, що почалася в минулому та триває досі.
Depuis mille ans, cet édifice a bravé les intempéries [5, с. 239]. – Уже тисячу років ця будівля кидає виклик негодам. (будівля досі стоїть)
У французькій мові також уживається форма passé surcomposé – переважно у підрядних реченнях часу для позначення дії, яка відбулася раніше за іншу дію, передану passé composé або imparfait.
Quand Geneviève a eu compris sa faute, elle s’est mise à pleurer. – Коли Женев'єв зрозуміла свою помилку, вона заплакала.
Також ця форма може вживатися самостійно для позначення скорого закінчення дії.
On a donné au chien une assiette de soupe et il l’a eu vite nettoyée [5, с. 240]. – Псові дали тарілку супу, і він її скоро геть-чисто вилизав.
Passé composé може вживатися для позначення загальних істин. У цьому разі висловлюється посилання на подію, яка відбувалася в минулому часі та існує зараз або може повторюватися надалі. Дієслово переважно вживається з прислівниками часу (adverbes de temps), як-от jamais, souvent, toujours тощо.
Jamais mauvais ouvrier n’a trouvé bon outil. – Шолудиве порося і в Петрівку змерзне.
Vous l’avez toujours dit. – Ви завжди так казали.
Passé composé може позначати майбутню дію, що закінчиться невдовзі. У цьому значенні passé composé виконує роль futur antérieur. Дієслово переважно супроводжується додатком часу (complément de temps).
Attends, j’ai fini dans dix minutes. – Стривай, за десять хвилин я закінчу.
Dans quinze minutes, je suis revenu. – Я повернуся за п’ятнадцять хвилин.
Passé composé вживається у гіпотетичних конструкціях із si у підрядних реченнях для позначення майбутньої дії, що передуватиме іншій майбутній дії. Вживання futur antérieur (роль якого фактично виконує passé composé) при цьому не допускається.
Si dans une heure je n’ai pas gagné la gare, je vous téléphonerai. – Якщо за годину я не дістануся вокзалу, я вам зателефоную.
Si dans une heure je n’aurai pas gagné la gare, je vous téléphonerai.
Іноді passé composé може виконувати роль conditionnel passé, позначаючи нереальний факт.
Je les fais à mon image ; non tels que je suis sans doute, mais tels que j’ai voulu être. (Jean-Paul Sartre, « Mots », у [4, с. 1101]) – Я їх роблю в образ мій і подобу; звісно ж, не такими, який я є, а такими, яким я волів би бути.
Домашня робота. Вивчити правила.