Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

2 грудня 2021 о 12:52
6 0

Дистанційка як стратегічний ресурс БДЮТ

Щоб більше не повторювати це кострубате слово (яке?) відразу домовимось, що використаємо скорочений його вигляд: просто Будинок. Втім, це буде, саме регіональна освітня установа, що опікується не тільки певною територіальною громадою міста чи села, а ще і прилеглою територією. Ну от, тепер рушаємо.

Філософська передмова

Я зробив нещодавно для себе відкриття, але може і не тільки для себе. І так само можливо, що не я перший це помітив. Дивіться, коли ми кажемо про позашкільну освіту, то маємо на увазі простір: освіту, що відбувається за межами території школи. А це ж неправильно, треба визначатись не в просторі, а в часі: позаурочна, що відбувається поза межами розкладу занять у школі. А де ж результати того навчання мають використовуватись? Так саме в школі, відтак позаурочна, а краще, може, і дозвільна освіта не є і не має бути позашкільною, а зовсім навпаки: активно зорієнтованою на потреби школи як основного закладу освіти. Саме там має бути застосовано учнями все те, чого вони навчились в Будинку. І тепер до конкретики.

Кластер

Ми про нього вже мали можливість поговорити, але ж на увазі була школа, заклад загальної освіти. А Будинок? Ну, мабуть, так само? Так, але не зовсім, от погляньмо:

0201gwmn-bd1c-940x429.png

Все просто і зрозуміло, так же? Але давайте тепер спробуємо цю схему зреалізувати спочатку у традиційному режимі, а потім з використанням дистанційки. О, тепер все відразу ускладнюється. Давайте розбиратись.

Традиційний режим – це для роботи з територією завжди фізичне переміщення у просторі. А по-простому - це заходи. Може раз на місяць, а може і на рік. Зрозуміло, що це стосується як вчителів, так і учнів – для того, щоб долучитись заходів Будинку, треба кудись поїхати. А може й навпаки: виїзд Будинку на місце проведення заходу. Ну, мабуть, можна і так.

А дистанційний режим – це щоденна присутність обох гілок території (педагогічної і учнівської) в Будинку. Виглядає дуже привабливо, що й казати. Стратегічно так виглядає, фундаментально.

Це, звісно, як у Будинку є кластер (ви там поглянули на посиланні?), а при тому кластері ще й навчений персонал, який вправно користується усіма тими засобами – сайтами, форумами, відео, графікою тощо. І як подумати, уявити все це, то не дуже просто виходить.

Поговоримо?

Скажімо, на прикладі Миколаївщини. А щоб воно ж було не взагалі, а конкретно, то зосередимось на таких напрямках роботи Будинку як журналістика і учнівське самоврядування. Зрозуміло, співи й танці, театр, художні ремесла – все це буде мати свою специфіку, але не хапаймося за все і відразу. Давайте покроково. Так, у дистанційному режимі.

А ви, шановний читачу, приєднуйтесь, всіх беремо до компанії. Або робочої групи. Це вже залежить від того, чи буде в тої компанії робота.

Поговорили. Або підсумки фази 1

А буде фаза 2? Так, без сумніву, тільки не зовсім ясно, як вона буде виглядати. Але спочатку про підсумки фази 1.

Миколаївські Будинки я представив тепер на посиланні більш розлого, ніж було спочатку. Ходили на посилання? Підіть, може, ще раз, перегляньте, як змінився там текст. А потім зауважте, що по всіх тих форумах я поставив запрошення поговорити про дистанційку в Будинках. І от з тих місцевих форумів прийшло три сотні переглядів. Щоправда, без зацікавленості в предметі від тих форумів. А тут, при оригіналі пропозиції, на Всеосвіті, є два сигнали про інтерес до питання (а на посиланні про Миколаївщину 11 переглядів). І це дає нам надію на те, що фаза 2 буде виглядати як реальна робота в реальному Будинку. А може в двох? Ну це було б взагалі чудово. Втім, потрібен від педагогів інтерес до питання більший за лайк.

Фаза 2

... окреслана в Додатку №2. І, таким чином, є план роботи на 2022 рік.

Перший день після запрошення колег згідно з тим додатком приніс 17 переглядів тексту і одного Фейсбук-друга. І чудову знахідку, про яку пізніше, бо ще треба почекати, може хтось з запрошених посадовців щось скаже?

Ні, голови адміністрацій разом із своїми співробітниками мовчать, Будинки творчості їм не цікаві чи вони не вміють користуватись Фейсбуком? Поки що неясно, а ми тепер поговоримо докладніше про знахідку. А до адміністрацій ще повернемось, рік довгий. Треба зазначити, що на момент, коли ми переходимо до кафедр, на адміністраціях 33 перегляди. То, бачте, процес іде...

А потім була спроба приєднати до розмови Лозову і Ківерці, втім, невдала. Хоч стан журналістики та учнівського самоврядування по всіх відвіданих школах однаковий. Оцініть його самостійно і порівняйте з власною школою. Щось скажете?


Ні, ніхто нічого не сказав. З більш ніж шести сот переглядів. Але ж читали, думали про це? Будемо сподіватись. А з реальним станом нашого учнівського самоврядування можна познайомитись тут. Це, між іншим, реальний результат роботи Будинків творчості.

Читайте також: