В інтерв'ю нашій чарівній Оксані Хомич я дуже сумбурно відповідала на запитання, ніби поспішала на останній потяг))). Насправді я така і є, і тому мені більше подобається писати тексти, можна зосередитися на змісті. Тож, я вирішила дуже коротко доповнити свої відповіді, доповнити тим, про що важливо було розказати.
1. — Чому ви обрали саме освітній напрямок розвитку?
— З малечку я з великою повагою ставилась до інституту освіти. Я мріяла стати вчителькою, навіть у недільній школі я проводила уроки по біблійним історіям. Ще у школі я дистанційно отримала диплом з курсу про релігієзнавство. Я завжди прагнула розвитку в освітній сфері.
Долучитися до створення освітнього проєкту з метою допомагати якісними інструментами для освітян було захопливим та сповненим змісту рішенням. Це мрія 2в1, я створюю складний інтернет-проєкт + в освіті.
Коли Всеосвіті було приблизно три роки, це дійсно був переломний момент. В якийсь момент я зневірилася. Пам'ятаю, що дійсно усвідомила ту прірву між молодими командами та мастодонтами в освіті, які прагнуть всіх контролювати говорячи в очі, — «Немає бумажки, ти Лесю, не людина».
2. — На стільки складно було реалізовувати Всеосвіту?
— Це як говорити зі сліпим від народження про веселку. Досі є люди в освіті які бояться наш проєкт та буквально ставляться вороже. Як пояснити таким людям, що Всеосвіта це «веселка»? І в команді останніх міністрів були такі «сліпі» від своєї обмеженості, а не від народження.
Наприклад, рекомендує МОН закордонні проєкти в той час, як всі рекомендовані інструменти є на Всеосвіті, але про свою українську Всеосвіту не говорять.
Важливо --- Коли я говорю про МОН, то зазвичай маю на увазі вузьку команду міністрів. От так буває, що в МОН працюють дуже досвідчені спеціалісти і водночас ті, які просувають власні інтереси.
Для розуміння, була ситуація, коли співробітницю МОН покарали лише за фото з журналом Всеосвіти. Тож, про який діалог з владою може бути мова, якщо за фото зі Всеосвітою виписують догану в той час, як міністри популяризували своїх близьких друзів.
3. — Вчителі мають змогу заробляти на порталі розміщуючи свої матеріали.
— Це був шалений ризик, але вже сьогодні Всеосвіта офіційно виплачує мільйони гривень вчителям. Ми зробили це під час війни — ми відкрили для освітян джерело додаткового прозорого прибутку та в результаті стимулювали розвиток цілої галузі якісних методичних матеріалів.
Про понесені ризики я згодом напишу окрему статтю.
4. — Чи відчуваєте ви конкуренцію на освітньому ринку?
— Конкуренти часто помиляються щодо нас. Або недооцінюють, або переоцінюють, а було навіть підсилали влаштуватися до нас на роботу. Насправді більш прозорої та зрозумілої компанії за нашу я НЕ ЗНАЮ в освіті. За нами якісний ресурс і спільнота вільних освітян — все. Ніхто з нашої команди не хоче в політику і тим паче дружби з міністрами заради схем. Сьогодні ми є важливими для звичайних освітян — нас це мотивує, працювати заради великої місії, допомагати освітянам.
5. — Чи відчуваєте ви підтримку з боку держави?
— Коли ми говоримо про державу, то все зводиться до контексту МОН. Єдина підтримка МОН може бути, якщо вони реально відкриють ринок і зроблять однакові умови для всіх.
Але я тепер хочу поговорити про нашу державу без контексту освіти. Наша держава найкрутіша в Європі. На сьогодні ведення документації дуже зручне, все в електронному форматі. Навіть документи зі спікерами підписуються віддалено, це просто щастя якесь. І хоч є недоліки з зависокими податками, ми все одно тішимося політикою щодо розвитку можливостей для бізнесу Дія.City гарний приклад.
Любіть українське, поважайте українське, підтримуйте українське! У нас не буде чогось іншого, крім того, що ми робимо самі. Ніхто не приїде в Україну і не покращить нашу освіту, поки ми самі для себе її не покращимо.
Ми зібрали тези з мого інтерв'ю Оксані Хомич, запрошую до обговорення: https://vseosvita.ua/3-278q
П. С. Які ж ми красуні!!!
