Тулись до мене, моя пташко,
Дай обійняти — просто ТАК.
Я ж буду поруч, коли важко,
На крила візьму, як літак...
Дай поцілую – милі щічки,
Надихаюсь твоїм теплом.
І заплету красиві стрічки
У кольорі червоних грон.
Молитвами твоєї стежки,
Благатиму, щоб Ангел йшов.
Щоб цінувала віру, не сережки
І дарувала щирість та любов.
Давай з тобою всі секрети,
Ми заховаєм в потайник.
Я берегтиму, як бронежилети,
Усе життя – "матуся-путівник".
Все розділЮ, пробачу, зрозумію.
Моя маленька доня –цілий СВІТ.
Тулись до мене, рідна, я зігрію
І неважливо скільки прóйде літ.
Оксана Шевчук