Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Це не робота, а справжнє покликання.
Офіційна назва Дня волонтера – Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.
В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття, а сьогодні визнаний на рівні держави і регламентується Законом України «Про волонтерську діяльність».
В умовах воєнного часу поняття «волонтер» для України набуло надзвичайно важливого значення, адже це – тисячі людей, які забезпечують надійний тил нашій армії та підтримку вимушеним переселенцям.
За час повномасштабної війни волонтером став кожен українець – це й наші неймовірні освітяни, студенти, лікарі, рятувальники, актори, зірки шоубізнесу, водії, відповідальний бізнес… Українські люди, як ніхто інший, знають про волонтерство все!
Шукати по всьому світу бронежилети, дрони та тепловізори для захисників, купувати байрактари та супутник для української армії, плести маскувальні сітки, готувати тонни смачнющої їжі та відвозити на передову, знаходити потрібні ліки, здавати кров пораненим… І це лише частинка того, чим щодня займаються українські волонтери.
Сьогодні ми не уявляємо своєї країни, боротьби за її мирне майбутнє і незалежність без цих людей. Саме вони стали міцним плечем підтримки військовим і цивільним у важкий час війни. Волонтерський рух нині – це автономна потужна сила, що стала об’єднуючим фактором і фундаментом громадянського суспільства України у нових умовах. Вчорашні юристи й електрики, освітяни й працівники заводів, бізнесмени й ресторатори, айтішники й флористи виявилися справжньою резервною армією, єдиною зброєю яких є чуйне серце і бажання безкорисливо допомагати. Але, воюючи з ворогом без честі, совісті, елементарного людського співчуття, вона є наднеобхідною.
Завдяки сучасним технологіям ми наживо бачимо героїзм волонтерів: під обстрілами і безупинними вибухами доставляють продукти, медикаменти, речі та товари, евакуюють цивільних, рятують тварин.
Ви, шановні волонтери, даруєте нам віру у добро і милосердя, надихаєте на гідні вчинки. Ви головні помічники солдата на фронті, надія матері, що чекає того солдата додому, частинка дива для дитини на Різдво й Великдень. Для вас не існує кордонів і бюрократії. Від бронетранспортера й байрактара до запашної паски «на нуль» – все вам під силу!
Я особисто знаю багатьох волонтерів, знаю, яку титанічну й небезпечну роботу вони виконують щодня, і щиро пишаюся цими знайомствами. Гордий сказати, що більшість із них – представники нашого Університету, що з перших днів війни і досі допомагають ЗСУ, теробороні, добробатам, цивільним, своїм колегам і студентам. За цей час було зібрано й направлено до адресатів тони провізії, автомобілі, медичне обладнання, ліки тощо. Робота нашого волонтерського штабу стала для багатьох людей можливістю виїхати з небезпечних місць, отримати дах над головою, продукти харчування, медичну допомогу та психологічну підтримку.
Волонтерський рух виник століття тому, коли французька молодь організувала добровільне відновлення зруйнованих ферм під час Першої світової війни. У наші дні волонтери активно допомагають Україні та Збройним Силам України. 56-й день з відкритою збройною агресією рф борються не лише військові, а й цивільні благодійники, які служать надійним тилом українській армії та мирному населенню, роблять все можливе, аби прискорити нашу спільну Перемогу над рашистським загарбником.
У наші дні кожен, хто проявляє турботу до української нації своїми великими та малими справами наближає час, коли українці матимуть мирне небо над головою у своїй незалежній, демократичній державі.
