Порятунок Александра Селкіра - історія, що лягла в основу книги Даніеля Дефо "Робінзон Крузо".
1 лютого 1709 року англійський корабель під керуванням досвідченого капітана Томаса Дувра здійснив вимушену зупинку біля невеликого безлюдного острова Хуан Фернандес в Тихому океані. Тут і було знайдено моряка Олександра Селкирка, який провів на острові ні багато ні мало чотири з половиною роки.
У травні 1704 року Олександр посварився з капітаном корабля, та причому так серйозно посварився, що моряка висадили на найближчому острові і залишили там напризволяще - проводити залишок свого життя далеко від цивілізації і на самоті.
Будь-яку людину охопило б розпач. Тільки подумайте, рушниця, трохи боєприпасів, підзорна труба, ніж, сокира, трохи тютюну та тепла ковдра - це все, що в нього було. Однак Селкирк не засмучений, побудував на острові хатину і, зрештою, дочекався свого порятунку.
Як первісні люди, він навчився видобувати вогонь тертям, а коли закінчився порох, ловив руками диких кіз. Коли корабель «Дьюк» наблизився до острова, моряки побачили людину у звірячих шкурах, яка не могла вимовити жодного слова… Але одразу повернутися Селькірку не судилося. Йому довелося об’їхати навколо світу й повернутися додому капітаном вітрильника «Інкриз». Олександр Селькірк - прототип Робінзона Крузо.