Макіяж Античних часів
Найбільш просунутим щодо макіяжу було суспільство Давнього Єгипту — характерна чорна підводка для очей із сурми поширилася там в 4000-х роках до нашої ери. Вилиці єгиптяни підкреслювали рум’янами з червоної охри, на повіки наносили порошок з малахіту (зелений вважався кольором бога Ра), а кінчики пальців рук та ніг фарбували хною. Для того, щоб мінерали були придатними в якості косметики, їх подрібнювали в порошок, а потім змішували з тваринним жиром — так засоби легко наносилися і довго трималися на шкірі.
Жінки Давньої Греції теж використовували барвники для покращення зовнішності, але надмірний макіяж суспільство зазвичай не схвалювало. Письменник Ксенофонт Афінський писав, що фарби на обличчі подібні до шахрайства, бо вводять чоловіків в оману щодо істинного вигляду жінки.
На розкопках Давнього Риму знайдено багато ємностей із залишками засобів для макіяжу. Разом з тим яскравий макіяж римляни критикували та висміювали, адже фарбування обличчя було ознакою жінок, що займалися проституцією. Звісно, пристойні римлянки все одно фарбувалися, але дуже помірно, при цьому багатим жінкам створювати образ допомагали спеціально навчені рабині.
Мейк-ап Європи XVI
На відміну від античних часів, в Європі XVI століття в моду увійшов дуже помітний макіяж — королева Франції Катерина Медічі та королева Англії Єлизавета І були його палкими прихильницями, тож заохочували до використання косметики й парфумів своїх придворних. Обов’язковими тоді були білила (порцеляново-біла пудра), яскраво-червоний барвник для губ і декоративні чорні «мушки».
З часом косметика ставала доступнішою та більш різноманітною — в XVIII столітті барвники для макіяжу налічували вже майже стільки кольорів, як і фарби для художників. До того ж наука довела шкідливість деяких інгредієнтів, таких як свинець і ртуть, їх почали замінювати рослинними складовими, а тому робити макіяж стало безпечніше.
Станом на кінець XIX століття краса перетворилася на великий бізнес, в універсальних магазинах відкрилися косметичні відділи з великим асортиментом засобів для макіяжу. Найбільш поширеними стали пудра та рум’яна, натомість губна помада і підводка для очей користувалися меншим попитом, бо, як і раніше, надто яскраве обличчя асоціювалося в суспільстві з жінками «легкої» поведінки.
Стилі та образи
Завдяки розвитку хімічної промисловості, автоматизованому виробництву косметики, а також підйому сценічного мистецтва, кіно та фотографії макіяж став масовим явищем. 1920-ті роки принесли нову тенденцію — стиль «Flapper» з затемненими повіками, червоними губами та нігтями, рум’янами й сонячною засмагою. Губна помада здобула зручну упаковку, з’явилися туш для вій, синтетичні фарби для волосся, олівці для брів — все це дозволило візажистам створювати нові образи, які популяризували відомі актриси та співачки.
В 1940-х роках модний макіяж став стриманішим, зосередившись майже виключно на губах та віях, про що свідчать культові фільми того часу з актрисами Авою Гарднер, Ритою Хейворт та Інгрід Бергман. 60-ті й 70-ті роки минулого століття мали одразу кілька основних концепцій макіяжу — від максимальної природності прихильників стилю «хіппі» до яскравих, дещо агресивних «панку» і «глему» — з блискітками та екстравагантними кольорами.
Модний макіяж 1980-х визначали контрастні фарби — у тренді був образ з ефектно підкресленими очима, щільною тональною основою, помітним рум’янцем для контуру обличчя. В наступному десятилітті з’явився стиль «гранж», для якого характерними були «smokey ice» для очей, помада темних відтінків та порцеляновий тон шкіри. Блиск і колір — основна концепція макіяжу початку 2000-х років. Різнокольорові підводки, блискучі тіні для повік, глянцеві блиски та перламутрові помади обов’язково були в косметичці тодішніх модниць.
Сучасним макіяжем вже важко будь-кого здивувати — різноманіття засобів і технік вражає, при цьому модним є макіяж очей в лілових тонах, неонові тіні для повік, помада кольору фуксії, пастельна підводка на повіках і природні, злегка акцентовані брови. Звісно, модні тренди — категорія доволі умовна, тому жінки зазвичай обирають з них те, що подобається саме їм.
