1 вересня — це особисте 12 квітня
для кожного першокласника,
старт в космічний простір знань.
І. Красновський
Вже зовсім скоро школи відкриють прийом документів до першого класу. Школа – новий етап у житті не тільки для дитина, але й для сім’ї в цілому. Багато точиться дискусій з приводу того, з якого віку краще вести дитину до школи. У ЗУ «Про Освіту» зазначено, що до першого класу зараховують дітей з шестирічного віку, проте деякі батьки ведуть дітей до школи у сім. Тож давайте розберемося, за яких умов и у якому віці дітям краще робити «старт в космічний простір знань».
Для того, щоб адаптація у першому класі пройшла м’яко, потрібно врахувати такі фактори.
Фізіологічна готовність. Дуже просто перевірити за допомогою Філіппінського тесту.
Попросіть дитину спершу покласти долоню лівої руки на маківку голови, а потім повільно вести долоньку до вуха. Якщо дитина не дотягується пальчиками лівої руки до правого вуха — тест не пройдено. Краще відкласти перший клас до наступного року.
Результат Філіппінського тесту достатньо точно характеризує біологічний вік дитини. Він відображає ступінь розвитку скелету, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Недарма Філіппінський тест* нерідко розглядають як один з головних критеріїв «шкільної зрілості».
(*більш детально за посиланням https://osvitanova.com.ua/posts/2190-hotovnist-do-shkoly-filippinskyi-test )
Сюди ще хочеться додати:
володіння навичками самообслуговування: одягається (взувається) без сторонньої допомоги;
може самостійно підготувати речі для виконання якогось завдання (наприклад малювання, ліплення, аплікація);
уміє складати особисті речі;
розвиток дрібної моторики (застібає/розстібає ґудзики, зав’язує шнурки, вміє вирізати дрібні деталі ножицями).
Соціально-психологічна готовність.
Дитина готова до школи, якщо:
вміє спілкуватися з однолітками та дорослими;
вміє знаходити вихід з проблемної ситуації;
визнає авторитет дорослих;
вміє вислухати, прийняти навчальне завдання, та за потребою, уточнити;
дитина розуміє правила і усвідомлює як їх виконувати.
Інтелектуальна готовність.
Дуже важливим є те, щоб дитина проявляла інтерес до знань, бо ж у школу діти йдуть в першу чергу саме для розширення своїх знань умінь і навичок.
Інтелектуальна готовність проявляється в тому, що:
дитина може утримувати увагу на виконанні завдання 15-20 хвилин;
орієнтується в таких поняттях, як «справа/зліва», «зверху/знизу», «над/під», «більший/менший»;
дитина запам’ятовує і знаходить взаємозв’язок між конкретною ситуацією, картинкою та словом.
Особистісна готовність.
Тут важливо зазначити, що у школі чимало активностей, які пов’язані з виступом перед усім класом (декламування віршів, відповідь на запитання вчителя, тощо).
Тож, якщо дитина впевнена в собі, адекватно оцінює свої можливості, може доводити почате до кінця – можна говорити про особистісну готовність дитини до школи.
Усі ці фактори важливо враховувати при прийнятті рішення коли віддавати дитину до школи.
Буває так, що батьки більш апелюють такими факторами як: «усі ідуть і ми підемо», «тепер школа 12 років, це ж він випуститься геть дорослим і одразу в армію?», «він більший за своїх однолітків і на наступний рік буде не схожий на першокласника », «ми рік водила на підготовку до школи і він (вона) всі букви знає» та інше. Якщо не зважати на фізіологічну, соціально-психологічну, інтелектуальну та особистісну готовність до школи в комплексі, то велика вірогідність, що у першому класі дитині буде важко адаптуватися і зникне бажання вчитися.
Тож я бажаю усім батькам зробити правильний вибір на користь своєї дитини.
А також бажаю легкої адаптації і вдалого старту у «космічний простір знань».
З повагою до вас практичний психолог Марина Панченко
