Гра "Червоні двері, жовті двері" є практикою, яка може вводити дітей у транс або змінений стан свідомості, це викликає серйозні занепокоєння щодо їхньої безпеки та психологічного благополуччя.
Ось алгоритм дій та поради для батьків, як говорити з дітьми про подібні практики:
* Зберіть інформацію: Перш ніж говорити з дитиною, спробуйте дізнатися якомога більше про цю гру. Звідки дитина про неї дізналася? Хто ще в неї грає? Які саме дії виконуються під час гри? Чи є якісь конкретні ритуали або правила? Пошукайте інформацію в інтернеті (з обережністю, враховуючи можливу недостовірність), поговоріть з іншими батьками або шкільним психологом, якщо це можливо.
* Оберіть спокійний час для розмови: Підійдіть до розмови спокійно і без звинувачень. Важливо, щоб дитина відчувала себе в безпеці та могла відкрито розповісти про свій досвід. Уникайте критики або висміювання.
* Почніть з емпатії та цікавості: Запитайте дитину про гру, проявляючи щирий інтерес. Наприклад:
* "Я чув/ла про гру, яка називається "Червоні двері, жовті двері". Ти знаєш про неї?"
* "Розкажи мені, будь ласка, що це за гра. Як у неї грають?"
* "Що тобі подобається в цій грі?"
* "Як ти себе почуваєш, коли граєш у цю гру?"
* Поясніть свої занепокоєння: Після того, як дитина розповість про гру, обережно висловіть свої побоювання щодо можливих ризиків, пов'язаних зі зміненими станами свідомості:
* "Я трохи хвилююся, тому що ігри, які змінюють наш стан, можуть бути небезпечними для нашого розуму та тіла."
* "Іноді такі стани можуть бути непередбачуваними, і ми можемо втратити контроль над тим, що відбувається."
* "Важливо, щоб ми завжди були в ясній свідомості та могли приймати обдумані рішення."
* Наголосіть на потенційних ризиках: Поясніть конкретні ризики, які можуть бути пов'язані з введенням у транс, адаптуючи пояснення до віку дитини:
* Втрата контролю: "Коли ми не повністю усвідомлюємо, що відбувається, ми можемо зробити або сказати те, про що потім пошкодуємо, або потрапити в небезпечну ситуацію."
* Емоційна нестабільність: "Такі стани можуть викликати несподівані або сильні емоції, з якими може бути важко впоратися."
* Вплив інших: "У такому стані інші люди можуть легше впливати на тебе, і ти можеш зробити те, чого б не зробив у звичайному стані."
* Потенційні психологічні наслідки: "Регулярне введення себе в транс може мати непередбачувані наслідки для твого емоційного та психічного здоров'я."
* Запропонуйте альтернативні заняття: Заохочуйте дитину до інших, більш безпечних та корисних видів діяльності:
* "Є багато цікавих ігор та занять, які допомагають розвиватися та веселитися без будь-яких ризиків."
* "Можливо, тобі було б цікаво спробувати [назвіть конкретні заняття, які можуть зацікавити дитину: спорт, творчість, настільні ігри, читання тощо]."
* Встановіть чіткі межі: М'яко, але твердо забороніть участь у цій та подібних небезпечних іграх. Поясніть, що це робиться з турботою про її безпеку та здоров'я.
* Обговоріть важливість критичного мислення: Навчіть дитину ставити під сумнів нові та незрозумілі практики, особливо ті, які обіцяють змінені стани свідомості. Заохочуйте звертатися до вас за порадою, якщо вона стикається з чимось подібним.
* Створіть атмосферу довіри та відкритого спілкування: Важливо, щоб дитина знала, що може завжди звернутися до вас з будь-якими питаннями або проблемами, не боячись осуду.
* Зверніться за професійною допомогою, якщо це необхідно: Якщо ви помічаєте у дитини тривожні зміни в поведінці, емоційному стані або якщо вона сильно залежна від цієї гри, не соромтеся звернутися за консультацією до дитячого психолога.
Важливо пам'ятати:
* Будьте терплячими та розуміючими.
* Слухайте дитину, не перебиваючи.
* Підкреслюйте свою любов та турботу.
* Залишайтеся відкритими для подальших розмов.
Розмова про такі делікатні теми потребує обережності та чуйності. Ваша головна мета – захистити дитину та допомогти їй зрозуміти потенційні ризики небезпечних практик.
Практичний психолог Ліцею№45 Подільського району м.Києва Панченко Марина Валеріївна
