Поки у нас йшла жвава дискусія про те, чи варто у НМТ включати примітивні завдання з математики, французькі випускники ліцеїв намагалися знайти відповіді на два питання:
Чи можна бути щасливим, коли інші нещасливі?
Чи маємо ми контроль над своїми словами?
Міжнародна репортерка газети «Таймс» Кетрін Портер розповідає, що ці питання були частиною цьогорічного письмового іспиту з філософії, який щороку в один і той самий час по всій країні складають понад півмільйона 17- та 18-річних учнів.
Так, я не помилився. Там у ліцеях вивчають філософію, і логіку, і риторику…
Вивчення філософії у середніх школах запровадив ще Наполеон у 1809 році.
Курс філософії є обов’язковим. Ліцеїстам треба було відповісти на одне з двох запитань або проаналізувати філософський твір. Цього року твір був узятий із книги Фрідріха Ніцше 1878 року «Людське, надто людське».
Випускники мали чотири години, щоб написати відповіді або проаналізувати філософський твір.
«Для мене іспит з філософії говорить усе про те, ким ми є», – сказав Едуар Жеффрей, міністр освіти Франції. За його словами, цей іспит «фактично свідчить про те, що ми є країною, в якій ми вирішили поставити вивчення протилежних поглядів та дискусій в центр освітнього процесу».
Іспит є настільки важливою частиною французької освіти, що місцеві новинні видання присвячують йому прямі трансляції.
Анн-Софі Моро, редакторка журналу «Філософія», сказала, що курс філософії та іспит були для французів обрядом посвячення, подібним до військової служби в інших країнах.
«Ідея полягає в тому, що ви повинні пройти через колективне осмислення цінностей — справедливості, свободи, держави, демократії — щоб стати добрим громадянином», — сказала пані Моро.
«Якщо ти не можеш пояснити сенс життя, то хто ти?»
Як виглядає типовий урок французької філософії?
Щоб дізнатися, Кетрін Портер відвідала заняття Ніколя Франка в державній середній школі в Нейї-сюр-Сен у зеленому паризькому передмісті.
У день її візиту ліцеїсти розмірковували над питанням: «Чому ми працюємо?».
«Якщо це просто для того, щоб заробляти на життя, чому люди заробляють більше, ніж їм потрібно?» — запитав він, реагуючи на одну з відповідей.
«Має бути щось інше, що грає роль».
Праця – одне з 17 взаємопов’язаних понять, які є основою навчальної програми курсу. Серед інших – свобода, справедливість, істина, мова та щастя. Викладачі можуть розробляти свої курси на власний розсуд, занурюючись у величезний список філософських праць.
Пізніше він пояснив, що метою курсу було не лише вивчення історичних філософських теорій.
«Найважливіше, — сказав він, — це здатність людини розуміти та сприймати ідеї».
Протягом двох годин пан Франк та його ліцеїсти досліджували різні погляди на працю, від погляду французького філософа XVII століття Блеза Паскаля, який стверджував, що вона відволікає від роздумів про власну смертність, до теорії Карла Маркса про те, що через працю люди одночасно перетворюють сировину та своє внутрішнє «я».
Він сказав ліцеїстам, що їхні «переконання та упередження» формують його сировину, і що, навчаючи їх, він «трансформує» їх. «Це та робота, яку я зараз роблю», – сказав він.
Один із учнів пана Франка, Рафаель Бакуш, сказав, що його вчитель досягає успіху. За його словами, цей курс «повністю змінив моє сприйняття світу». Речі, які він сприймав як самоочевидні, стали набагато складнішими. Він сказав, що його переслідувало питання «хто я?».
«Мої батьки дали мені ім’я, і я успадкував своє прізвище», – сказав 17-річний пан Бакоуч.
«Зрештою, єдине, що справді представляє нас і формує нашу справжню ідентичність, – це наша робота – те, що ми робимо, те, що ми створюємо».
Він сказав, що йому сподобалося, як усі ці концепції перетинаються.
Курс філософії вважається найскладнішим на останньому курсі ліцею. Середня оцінка у 2025 році становила 10,8 з 20, що на 2,3 бали нижче за загальний середній бал.
У день іспиту багато хто по всій країні згадував — часто з сумом — власний досвід.
«Для мене це було неймовірним відкриттям», – сказав пан Джеффрей, міністр освіти. Його прес секретарка пробурмотіла, що він був «безнадійним» у класі та закінчив його лише з вісімкою.
«До оцінки ставляться дуже особисто», – сказав пан Вормс. «Вона оцінює ваші роздуми над найглибшими життєвими питаннями». Коли він розповідає таксистам про свою професію, вони незмінно діляться тим, яку оцінку вони отримали на уроці, сказав він.
«Якщо ти не можеш пояснити сенс життя, то хто ти?»
За матеріалами статті Кетрін Портер, міжнародної репортерки газети «Таймс», що висвітлює події Франції. https://www.nytimes.com/2026/06/19/world/europe/france-education-high-school-philosophy.html?eafs_enabled=false
От це я розумію академічний ліцей... Справжній.
Ті, хто зараз взявся за прискорене ліцеєтворення в Україні поняття зеленого не мають шовонотаке "ліцейна освіта". Як недолугі «попєрєдніки» не мали уявлення шовонотаке гімназійна освіта, тому спаплюжили саме поняття – гімназія.
ЯКЩО МИ ВІДМОВИЛИСЬ ВІД НІМЕЦЬКОЇ ГІМНАЗІЙНОЇ МОДЕЛІ ОСВІТИ І ПЕРЕЙШЛИ НА ФРАНЦУЗЬКУ ЛІЦЕЙНУ, ТО...
Увага запитання: у нашому академічному ліцеї буде обов’язковий для всіх випускний іспит з філософії? А буде там викладатись риторика чи логіка!?
Якщо ні, це не ліцей...
