Усміхнені засмаглі лиця,
Приємна втома у ногах,
У повних кошиках – суниці ,
Й тепер веде додому шлях.
Повз нас летять автомобілі.
Ми кроком міряємо путь.
Вгорі хмарки, привітні, білі,
Невпинно в далину пливуть.
Червневий день плете віночок
З духмяних квітів лісових.
І мружить ліс зелені очі
У сяйві променів рясних.
Гостинно він стежини стелить
Серед росою вмитих трав.
А на галявині метелик
Ромашку щойно цілував.
Чиїсь роки зозуля лічить,
Танцює липа вальс з дубком.
Он сироїжки на узбіччя
Сміливо вибігли гуртом.
Тремтить повітря над асфальтом,
Вже видно місто вдалині.
А цього лісу, певно, завтра
Не вистачатиме мені.
Наталя Соловйова