📍 Передумови
У середині XI ст. Київська Русь зіткнулася з новим кочовим ворогом — половцями (куманами).
Вони прийшли на українські степи після поразки печенігів і торків.
У 1061 р. відбувся перший напад половців на Русь, який уже показав їхню силу.
Руські князі розуміли загрозу, і у 1068 р. об’єдналися для спільного походу проти половців.
⚔ Хід битви
Руське військо очолили троє братів-тріумвіратів:
Ізяслав Ярославич (Київ),
Святослав Ярославич (Чернігів),
Всеволод Ярославич (Переяслав).
Битва відбулася восени 1068 року на річці Альта (притока Трубежа, сучасна Київська область).
Русичі зазнали нищівної поразки: половці розбили дружини, багато воїнів загинуло.
Князі втекли з поля бою (за літописом — кожен у своє князівство).
🔥 Наслідки поразки
Половці спустошили околиці Києва, забираючи людей у полон.
У Києві спалахнуло повстання міщан (1068):
Народ вимагав від Ізяслава дати їм зброю для боротьби з половцями.
Ізяслав відмовив → кияни влаштували заколот.
Княжий двір (терем) було розграбовано.
Ізяслава вигнали з Києва.
Кияни запросили на князювання Всеслава Брячиславича, князя Полоцького, який сидів у київській тюрмі.
У 1069 р. Ізяслав повернув собі Київ за допомогою польського війська короля Болеслава II.
📌 Значення битви на Альті
Це була перша велика сутичка Русі з половцями, яка показала, що вони стали головною небезпекою для держави.
Поразка підірвала авторитет князівської влади, особливо Ізяслава.
Вперше в історії Київської Русі київський народ сам вигнав князя і посадив іншого → прояв сили міського віче.
Подія стала важливим кроком до посилення політичної ролі міського населення.
🕯 Підсумок
Битва на р. Альта 1068 р. закінчилася поразкою тріумвірату Ярославичів від половців. Вона спричинила політичну кризу в Києві: повстання городян, тимчасове усунення Ізяслава від влади та посилення ролі віче. З цього часу боротьба з половцями стала головним завданням руських князів упродовж кількох століть.
