Опубліковано 20 травня 2020 о 14:09
0 0

«Буває так…»

Бринять десь каплі дощику за вікном, танцюють хмари темні - трохи настрій згущають. І так багато чуєм ми той спів пташиний. Будній день, кипить робота, нехай онлайн, але зв’язок не перервати і руки тягнуться писати щось. Так багато в сьогоднішньому дні злилось веселого і сумного ще трохи. Що вибрати? Звичайно позитив, хоча буває такий настрій, що хочеться зробити все десь і навпаки. Розв’язати всі давні вузли, поставити крапку в загубленій темі, забути щось далеке і сумне. Буває таке рідко, але словами це не передать…і тягнеться воно таке далеке. Проходжу тему цю в якийсь десятий раз і не можу ради дати, всю ситуацію прийняти. Кажу собі, що ж ти психолог, зрозумій, прийми та відпусти! Находжу я мелодію, відволікаюсь, але, мабуть, сьогодні не той день, мелодія сумна приходить…Розгляну інший варіант – нехай іде так, як воно іде…Все забере цей час та день, який уходить у минуле.

Відпусти, не клич з собою таке далеке й не потрібне,

Очисти душу від непокою, забудь,

Сторінку цю переверни і живи собі.

Красиво, ніжно, віддано, щасливо.

Бо є життя прекрасне, щире,

Воно зітре всі негаразди

Не забере лиш те гарне, віддане, твоє!

Не зупиняйся час, лети, твори і мрій…

Сторінку цю перегортаю і все приємне з охотою я забираю, своє, лише своє і крапка.

Новий день, зустрінь мене, я іду упевнено вперед. Дякую усім!!!