Завжди в тобі залишається щось осіннє, дитинне і пряне,
Ти завжди повертаєш в минуле, де твій запах не в'яне,
Часто вмитий росою, обцілований сонцем, вітрами
Ти нагадуєш сад мого батька і усмішку мами.
Це я написала про чорнобривці - пречудові квіти, які символічно щороку приводять нас до осені, нагадуючи, що їх " насіяла мати у моїм світанковім краю".
У багатьох народів із чорнобривцями пов'язано чимало легенд і вірувань. В Україні ці квіти мають особливу любов і шану, часто згадуються у народних переказах, піснях, а от авторська пісня " Чорнобривців насіяла мати" ( слова Миколи Сингаївського, муз. Володимира Вірменича) стала пісенною присвятою всім українським матерям.
Дивна це квітка: по суті - "чужинець", а став символом України, збагатив культуру, духовність, а ще чорнобривці - цілюща лікарська рослина: допомагає боротися з багатьма недугами.
А ви знали, що їх ще називають іншим словом - "оксамитець"? Правда, гарно? А ви знали, що ці квіти належать до родини айстрових і налічується їх більше 50 - ти видів? Для матерів чорнобривці - символ синівської сили, чистоти, хлоп'ячої краси й добра; для дітей це символ отчого дому, материнського тепла, затишного дитинства. В садочку та край дороги коло кожної хати і до нині висаджують чорнобривці, бо вважають, що вони хату оберігають від усього злого: злих духів, поганого ока. Як символ вірності та вічності чорнобривці вплітали у дівочі вінки.
Чорнобривці малюють, їх вишивають, про них пишуть поезії, які потім стають піснями. Особливо неповторна квітка! Аж не віриться, що наші далекі - далекі предки нічого не знали про його існування.
Зараз якраз їхня пора! Насолоджуйтеся рясним цвітінням чорнобривців - оксамитців, згадуйте про усе найкраще з минулого, і нехай щасливим, світлим, радісним і мирним буде наше майбутнє!
