Володимир Боніфатійович Антонович - відомий український історик, археолог, етнограф, археограф
Володимир Боніфатійович народився 30 січня 1834 у містечку Махнівці Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). Дрібний шляхтич і мадяро-поляк за походженням. Антонович здобув початкову освіту в сімї шляхтича, на якого працювали батьки. Навчався у першій (Рішельєвській) і другій гімназіях Одеси (1845–1850). Закінчив медичний (1855 рік) та історико-філологічний (1860 рік) факультети Київського університету.
Антонович Володимир - український історик, археолог; співорганізатор Київської Громади. Внесок Антоновича у вивчення історії України був вагомим. Він розробив нову методику ведення розкопок. Написав понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. Дослідив стоянки періоду палеоліту, неоліту, провів розкопки поселень Трипільської культури, древлян та розробив їх класифікацію. Видав археологічні карти Київської й Волинської губерній.
У 1861 році приєднався до так званих "хлопоманів". Один з організаторів Київської громади, очолює в ній "хлопоманський" гурток, члени якого вважали, що український народ має право на своє національне відродження. З 1861 року був викладачем латинської мови у Першій київській гімназії, з 1863 року – чиновник у канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернатора. З 1863 – 1880 роки був головним редактором Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві. З 1880 – 1883 роки був деканом історико-філологічного факультету Київського університету. Один із фундаторів і голова (1881 – 1887) Історичного товариства Нестора-літописця, член-кориспондент петербурзької Академії наук (1902).
Володимир Антонович був засновником київської школи істориків та автор численних праць з української історії, зокрема студій з історії Давньої Русі, Великого князівства Литовського, козацтва, гайдамаччини; археології, етнографії. З Антоновичем пов’язують впровадження традиції документалізму в українській історіографії.
За редакцією Антоновича було зібрано і видано 9 томів "Архива Юго-Западной России" (понад 2200 документів). Разом з Михайлом Драгомановим Анотонович видав "Исторические песни малорусского народа" (К., 1874 – 1875. Т. 1 –2).
Володимиру Антоновичу належать праці з історії України:
"Про походження козацтва";
"Про гайдамацтво";
"Київ та його доля і значення з ХІV до ХVІ століття";
"Монографії з історії Західної і Південно-Західної Росії";
"Розкопки в землі древлян";
"Археологічна карта Київської губернії";
"Історичні пісні малоросійського народу".
Помер Антонович 21 березня 1908 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.
https://dovidka.biz.ua/volodimir-antonovich-biografiya-skorocheno
